Сочинение по на тему "поездка на 1 день в афины"

Один раз мне удалось побывать в самом чудестном городе,афины.этот город запомнился мне своими старыми зданиями.они выглядят красиво и это здорово что люди сохранили их в таком хорошем состоянии.особенно мне понравилась площадь у парламента.там красивые фонтаны и много музыкантов.если пройти чуть дальше,то можно будет увидеть красивый акрополь и большой греческий флаг,который развивается на ветру.так же возле акрополя есть старый рынок,где давным-давно люди торговали.а сейчас художники изображают эти виды.также мне понравился вид с акрополя.если стать на небольшой болкончик,то будет открываться вид на все афины.видны горы,море и много узких зданий которые завораживают.(как то так)п.с.сама живу в афинах,так что рассказ даже подробный)

михайло грушевський. 

як історик м. грушевський прагнув з'ясувати питання ролі держави в історичному плані. тут значення мало, чи держава відповідала чи не відповідала потребам народу. саме у цій сфері м. грушевський шукав ілюстрації своїм . першим чинником стала руська держава з центром у києві, а згодом зі своїм продовженням у гали­чі xii—xiv ст. важливо було довести, що київська дер­жава виникла на своєму рідному ґрунті і не була прине­сена варягами. цій меті учений присвятив розділ аналізу норманської теорії походження київської держави.

і хоч спіткала сумна доля київську .русь і галицько-волинську державу, все ж український народ і кращі його сини поривалися до соціального й національного визволен­ня, до творення української державності. учений пока­зав дві наступні спроби державотворення.

у наукових працях м. грушевського «народ» і «дер­жава» нерозривно поєднані з «героєм в історії». щоправ­да, м. грушевський виставляв на перший план народ, а не особу. за його словами, свою книгу про богдана хмельни­цького він хотів би присвятити не йому — вождеві, а творчим стражданням українських мас, усім, хто болів тілом. і духом, напружував сили фізичні й інтелектуальні, лив свою кров і бився в тенетах ситуації, перетворюючи це велике потрясіння, викликане «героєм богданом» і його компанією, в динаміку життя цілої україни.

«герої в історії» з'являються і виростають не самі із себе, у відриві від конкретно-історичних умов, без враху­вання, стану, вимог і потреб самого народу, у якого слід шукати підтримки. як зазначає о. пріцак, концепція «ге­роїв в історії» м. грушевського виходить із твердження: «люди, а в тім історичні постаті є продуктом епохи і се­редовища». у такому ключі учений в основному й роз­глядав історичні постаті. але м. грушевський був далекий від того, щоб трактувати історичних діячів як просте, механічне, автоматичне породження епохи і середовища, бо «герой в історії» діє, отже, виявляються його розум, воля, сила, а це вже суб'єкт, а не просто і тільки об'єкт історії. на цій основі і стає можливим оцінювати роль, значення «героя в історії» у світлі вимог та потреб народу.