Твір на тему внутрішній світ ліричного героя у творах франческо петрарки

ліричний герой – це суб'єкт ліричного твору, персонаж лірики. великий поет, говорячи про себе самого, про своє я, говорить про загальне - про людство , бо в його натурі лежить все, чим живе людство. таким був і ліричний герой франческо петрарки – ніби уособленням самого поета, до безтями закоханого у лауру чоловіка.

єдність "канцоньєре" забезпечує єдність особистості ліричного героя, людини епохи відродження, гуманіста. хоча кожен твір, який увійшов у «книгу пісень» цінний сам по собі, проте, він - частина цілої книги - ліричного щоденника її героя, людини нової епохи, чия людяність знаходиться і розвивається завдяки любові. саме тому в «канцоньере» входять твори, присвячені гострим політичним питанням сучасності. ці події ліричний герой передає і оцінює з гуманістичних позицій. в любові до лаури укладена вся краса, вся досконалість і вся суперечливість світу, саме ця любов відкриває ліричному героєві світ.

головний герой «канцоньере» - об'єктивний образ сучасника-гуманіста, наділеного новим баченням життя з тими протиріччями, які були притаманні епосі треченто. ліричний герой «книги пісень» усвідомлює суєтність земних радощів і при цьому не менш чітко усвідомлює марність своїх спроб повністю від цих радощів відмовитися і обрати шлях, що веде до порятунку на небесах.

в автобіографічній книзі прози «моя таємниця» суперечка між франциском і августином про марність земного кохання закінчується таким підсумком: франциск говорить, що не може приборкати своє бажання, а августин відповідає: «але, нехай буде так, раз не може бути інакше».