Твір опис праці за дієприслівників

сімейний звичайу нашій сім’ї існує давній звичай: кожна жінка повинна вишити рушник своїм дітям. я часто милуюся вишиванками, що залишилися від моїх прабабусь.

для мене мама теж вишивала рушник. а я, затамувавши подих, спостерігала за цим дійством.  голка швидко миготіла в матусиних руках. а до різнокольорових ниток, які ненька вміло вплітала у візерунок, додавалися ще й промінчики сонця, що заглядало у вікно, біля якого зазвичай майструвала мама. край рушничка вона оздоблювала червоними смужками, а посередині зацвітали на полотні дивовижної краси квіти. і обов’язково при цьому линула пісня. мама говорила, що рушника без пісні не можна вишити.мені ставало так спокійно і затишно. зрозуміла, що разом з рушниками до мене перейдуть у спадок безмежна любов та пам’ять моєї родини.