1. позначте правильне твердження. у називному відмінку однини прикметники жіночого роду мають закінчення: а) -а, -я; б) -ий, -ій; в) -е, -є. 2. як утворився прикметник прохолодний? а) за суфікса; б) префікса; в) префікса та суфікса. 3. запишіть прикметник літній у давальному відмінку. 4. визначте відмінок прикметника у поданому реченні. навесні вбирається калина у смарагдове намисто. 5. яким членом речення зазвичай виступає прикметник? 6. запишіть три словосполучення, у яких прикметники вжито у переносному значенні. 7. складіть і запишіть речення, у якому прикметник осінній стоїть у р. в. однини. 8. доберіть прикметники до іменника кошеня. 9. подані словосполучення замініть за зразком і запишіть. зразок. галявина в лісі — лісова галявина. пісня солов’я — хліб із жита — кора дуба — плаття із шовку — 10. запишіть словосполучення, поставивши прикметники у відповідних відмінках. визначте число, рід і відмінок прикметників. у (синє) небі. (осінній) ранку. у (порожній) коридорі. (художній) фільму. 11. від іменників утворіть прикметники із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. складіть словосполучення. зразок. україна — українське село. київ, тернопіль, козак. 12. спишіть, розкриваючи дужки. визначте відмінки прикметника. до виділених прикметників доберіть і запишіть слова-антоніми. на (вечірній) небі з’явилися перші зірочки. серед (пшеничний) колосків червоніли маки.

ответ:Символічний світ Сковороди можна трактувати як культуру. Культура - це сукупність символів і загальний символ, за до яких відбувається зустріч іманентного й трансцендентного. Як Біблія вимагає символічного прочитання, так і культура повинна виявити свій істинний смисл, схований за масивом символів. Мета кожного символу Біблії - вести людину до пізнання невидимого. Перед очима людини повинна впасти завіса буквального, історичного світу й відкритися вічність. Таким чином, завдяки третьому символічному світу, невидимий світ перетворюється на видимий і стає можливим для сприйняття.Підсумком філософських і життєвих пошуків Г.С. Сковороди е розроблене ним учення про щастя. Щастя він розглядав насамперед як стан незалежності від зовнішніх умов існування й стан душевного спокою. Уся його філософія органічно пов'язана з його життям і спрямована на утвердження духовності як адекватного середовища людського існування. Ідейну позицію Г.С. Сковороди вирізняло й специфічне ставлення до соціального світу, до сучасної йому цивілізації. Він проповідував духовну активність індивіда, але це зовсім не означало його соціальну активність. Український мислитель був в опозиції до сучасної йому соціальної організації й культури. Водночас він не збирався змінювати існуючий порядок у цілому, підкоряти його певній ідеологічній системі. Для нього дорожчий автономний індивід, який розуміє, що відбувається навколо. У цьому індивідові й слід розбудовувати все те, що належить до сфери духу, тобто культуру. Мета людини - опанувати духовне багатство і таким шляхом досягти істинного щастя. Заперечення Г.С. Сковородою сучасної йому цивілізації - це неприйняття того зла, що панувало в ній, але це не втеча від реальності, а спроба формування, вирощування в собі справжньої реальності - реальності духу, що і є культурою.

Объяснение: надеюсь :0