Сообщение на тему декоративное искусство древней греции искусство древней греции

Много новых элементов и композиционных решений   привнесла   в искусство декора величайшая культура античности.греческая  вазопись принадлежит к вершинам мирового прикладного и изобразительного искусства.по вазописи можно проследить   всю развития   греческой орнаментики.в зависимости от времени создания, культуры и стиля, древнегреческая вазопись подразделяется на несколько периодов.украшенная росписью глиняная посуда появляется в крито-минойском культурном ареале начиная с 2500г. до н.э. простые   узоры на первых вазах к 2000г. до н.э. сменяются цветочными и спиральными мотивами, которые наносятся белой краской на чёрный матовый фон, и так называемым  стилем камарес. характерной особенностью камареса является линейный  орнамент, который наносился на матовую основу чёрного цвета белой, оранжевой или красной краской. камарес — стиль росписи керамических изделий в дворцовый период в минейской культуре (1650г. до н.э.)произошли серьёзные изменения в стиле росписи керамики, которая в новом  морском стиле украшается изображениями разнообразных обитателей моря: наутилусов и осьминогов, кораллов и дельфинов,  выполняемых на светлом фоне тёмной краской. морской стиль и стиль камарес   важное место в орнаменте древней греции занимает  ритм, построенный на чередовании одинаковых элементов, на основе их равенства между собой.сюжеты орнамента всегда размещены на строго определенном месте. декоративные украшения гармонически сочетаются с конструкцией предмета. один из излюбленных древнегреческих мотивов — меандр. как считают, в этом узоре заложена глубокая идея вечного движения, бесконечного повторения. древнегреческий меандр   активное образование греческих колоний, многие из которых возникли в малой азии, обусловило появление ориентального (восточного) стиля.греческая  культура пришла в  близкое соприкосновение с  древним  востоком, прежде всего с месопотамией.в греческую вазопись хлынули  восточные  мотивы.»социальный ярус»  вазописи наполнился фигурами  восточной,  а затем и греческой  мифологии с мощной объемной лепкой, сменившей стиль. с введением коринфского ордера в зодчество в орнаментике появляется стилизованное изображение акантового (аканфового) листа. широко распространенными были пальметты, ионики (овы — яйцеобразные элементы), кимы (набегающая волна из стилизованных листьев) и др. однако, заимствуя элементы египетского и персидского декора, имеющие для этих народов символическое значение, греческая орнаментика использует их как украшение. утвердилась в античной орнаментике и морская раковина. согласно мифологии, из нее вышла богиня афродита. в эллинистическую эпоху появились изображения сплетенных плодов и цветов в виде гирлянд и венков, а листья аканта и пальметты стали дополняться усиками (стебельками), в которые вплетали фигурки людей и животных

2. Збільшилось населення, медицина стала кращою.

3. Старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам. Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію.

5. Житло та умови життя в ньому залежали від рівня заможності господаря, що було визначальним за часів панування буржуазії та її інтересів. Найзаможніші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат. Люди середнього достатку жили в невеликих будинках на кілька кімнат або орендували зручні квартири. Бідняки селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.

6. Шлюб та сім’я залишалися одними з найважливіших ланок тогочасного європейського суспільства. Зміни, що відбувалися в суспільстві, впливали на них, проте в цілому не порушували їхньої сутності. У цей час були поширені великі сім’ї, у яких діти жили разом із батьками. У знаті це великою мірою обумовлювалося спільною сімейною справою, а в бідноти — піклуванням про старих батьків і фінансовою неспроможністю розпочинати самостійне сімейне життя. Кількість дітей у сім’ї також визначалася заможністю та можливістю їх прогодувати.

7. Велика французька революція кінця XVIII ст. спричинила значні зміни як у стилі життя в цілому, так і в тогочасній моді. Віднині всі люди були рівноправними громадянами, що й обумовило основну рису тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність. Узагалі буржуазний костюм виник в Англії після перемоги там революції, а пізніше поширився на континент. Тепер фактично представників різних станів уже не можна було відрізнити за одягом. Усі могли носити те, що їм до вподоби.

Мода набувала інтернаціонального характеру — однаково одягалися в певний час у Європі й Америці. Із цього можна зробити ще один висновок: у країнах, де залишався свій національний костюм, ще не переміг процес індустріалізації, зберігалося натуральне господарство й не було розвинуто фабричне виробництво одягу.

Не нужно все переписывать, просто выбери главное.

Надеюсь ;)