Твір на тему⇒⇒⇒⇒⇒ воля до життя за повістю михайла коцюбинского " дорогою ціною"

що може бути краще за волю? коли  дихаєш вільно, на повні груди, коли не за тобою прискіпливі очі пана, коли поряд з тобою та людина, яку ти без тями кохаєш. і не треба критися, а можна вийти в поле — і заспівати, заспівати так, щоб почули гори і підспівували тобі своїми дужими голосами, заспівати так. щоб сонце здивовано подивилося зверху, ніби питаючи: що то воно є? оце і є воля, справжня воля. але як її здобути? зброєю? ні. уся влада на боці пана. не встигнеш ти й оком моргнути, як тебе або посадять у в’язницю, або вб’ють.

тому і тікали люди, тікали до туреччини, бо несила вже було терпіти панське ярмо — дуже воно муляло шию — бо «вільний дух народу ще тлів під попелом неволі». цей дух підіймав і гнав подалі від кривди, від знущань, від постійного страху, гнав з надією хоч в останні хвилини життя побачити, що таке воля.

серед таких людей були соломія та остап. мов птахи з широко розгорнутими крилами, вони знялися з місця у пошуках вільного життя. адже вдома навіть сподівань на це немає: за бунтарський дух приишовся не до двору остап, живе з нелюбом соломія, бо так схотів пан. яке вже може бути щастя? ! щастя без волі — нещастя. вільний дух остапа йде від діда, від його «билинь-казок» «про січ, про козацтво, про боротьбу з панами за волю». саме коліївщина надихає двадцятирічного хлопця йти шукати волю. але в остапа є кохана, яка вирішує всупереч усьому з’єднати долі. вони йдуть разом, а веде їх чарівне слово — воля. адже тільки вона може дати їм усе, чого вони так домагаються: і шастя бути поряд, і домівку, і господарство, і незалежність.

Я вважаю,що вона не повинна була так вчиняти з Вітькою,він її любивАле ж у кожного є свій вибір,своє життя,вона вчинила так,як вона захотіла .І ми не маємо право її судити