Твір на тему любіть землю,любіть працю на землі)іть))

Любіть землю, любіть працю на землі  з давніх давен наших пращурів годувала земля. тому люди завжди ставитися з повагою до землі-годувальниці, любили її. багато українських традицій і свят тісно пов'язано з землею та роботою на землі. це - частина нашої культури, нашої спадщини. оранка, посівна, жнива з прадавніх часів йдуть одно за іншим у вічномі колі, якому немає кінця.    труд на землі завжди був дуже тяжким, але почесним. саме труд хліборобів усіх годував, і якщо не родив хліб, починалося лихо. тому у народній пам'яті праця на землі завжди сприймалася як вкрай важлива.  навіть тепер, коли на село прийшла сучасна техніка, земля - не просто засіб виробництва. якщо не любити землю, ставитися до неї суто утилітарно, то вона може перестати родити. щоб земля добре родила, її треба любити і піклуватися про неї, як це робили наші пращури. тим, для кого вона  залишається годувальницею, земля неодмінно віддячить добрим врожаєм. 

Рідною є для нас земля, де ми народилися. цю землю не вибирають, як не вибирають батьків. це скарби, даровані богом. я не розумію людей, які свою батьківщину і шукають щастя в чужих землях, знаючи, що рідна країна потребує їхньої любові, праці, відданості. любов до батьківщини називають патріотизмом. це дуже сильне почуття, яке дає людині можливість витримати складні випробування, перетерпіти лихоліття, зробити подвиг в імя свого народу. «чому, сказати, й сам не знаю,стежина в ріднім краї земля — україна. любити її — це значить кожним своїм вчинком, кожним помислом вірно служити їй. мало говорити, що ти патріот, — треба бути патріотом. для когось- це вулиця, де пройшло дитинство, для когось- великий двір, де вечорами звучала гітара і мелодійний голос співав про перше кохання, для когось- це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, які посіяла мама, з рушниками в кутку над образами. мій образ рідної землірідна земля дорога для нас і тим, що жили тут наші предки — горді і волелюбні, які не віддали свій край чужоземним загарбникам-завойовникам. кровю своєю, своїм життям захистили його, передали нам у спадок як дорогоцінний скарб, зберегли для нас рідна мова — співучий, неповторний і чарівний. такими задушевними рядками висловив поет-пісняр андрій малишко глибоке синівське почуття любові до своєї землі, яка зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, у кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі. рідна земля — наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радості і перші сльози, перші перемоги і

1г 2г 3в 4б 5б 6б 7 1-в 2-г 3-а 4-б 8 1-д 2-а 3-г 4-б 9 1-а 2-г 3-в 4-б 10 2,5,6,7 11 1,3