Зовнішньо-політичний пріоритет провідних країн світу перед початком другої світової війни

Тридцяті роки позначилися глибокою кризою у міждержавних відносинах. економічні потрясіння 1929 - 1933 рр. не лише дестабілізували світове господарство, а й поляризували світ: сша знову повернулися до традиційної для них політики ізоляціонізму, вважаючи, що європа - цей постійний генератор воєнних конфліктів - заважає економічному процвітанню америки. відтоді, як під час -американської війни 1812-1814 рр. європейці захопили вашинґтон і спалили білий дім, сполучені штати вже ніколи не відчували загрози своїй національній безпеці ззовні. майже вся західна півкуля належала до сфери інтересів сша й їх це цілком влаштовувало; гасло панамериканістів «америка для американців! » дедалі частіше звучало як «америка - для північноамериканців». безпека країни стала не просто доконаним геополітичним фактом, а й філософією пересічного громадянина сша. америка намагалася проводити багатополюсну політику, активно діючи по всьому світі. того ж року ф. рузвельт проголосив політику «доброго сусіда» щодо країн латинської америки, де американські інвестиції успішно витісняли британських, японських та німецьких конкурентів. проте 30-і рр. поклали край самозаспокоєнню сша. на сході набирала сили японія, загрожуючи американській військовій монополії в тихому океані, європа була збурена фашистським режимом в італії та нацистським - у німеччині. в америці були достатньо обізнані з «майн кампф» а. гітлера, де відверто йшлося про досягнення світового панування, зокрема й над сша, щоб зрозуміти, що відтепер жодна країна не може почуватися у цілковитій безпеці.

В польщі будівля Сейму

Объяснение:

В Угорщині будівля парламенту

В чехії судетські Замки