Твір на морально етичну тему за твором ромео и джульетта

Кохання, здатне пережити смерть. саме так можна охарактеризувати лейтмотив драми шекспіра «ромео і джульєтта». почуття, що спалахнуло зненацька, здавалось би, не має права на життя. дві сім’ї ведуть запеклу ворожнечу, просякнуту лютою ненавистю і кривавими розправами. ромео впевнений, що кохає розаліну, а до джульєтти сватається парис. кохання не знає кордонів. оселившись у серцях ромео і джульєтти воно творить справжні дива: змушує забути про протистояння родин, міняє їхні характери. читач бачить, як джульєтта із романтичної вразливої дівчини перетворюється на сильну жінку, яка здатна боротися за право кохати і бути коханою. зміни торкаються і ромео. він розуміє, що кохання до розаліни було надуманим, не справжнім. романтична сцена під , що так хвилює силою і красою почуттів, веде героїв до цілком логічного рішення – шлюбу. як не дивно, більш практичною і вдумливою автор змальовує саме джульєтту. ромео, потрапивши у полон почуттів, не відразу зміг зрозуміти, наскільки ілюзорне і крихке їхнє щастя, право на яке ще належить відвоювати. у юних закоханих є союзники. перш за все, стара нянька джульєтти. жінка звикла жити серед багатих і знатних, любить гроші. співчуваючи своїй вихованці, вона все ж радить вийти заміж за париса. враховуючи деспотизм батька, легковажність матері і обмеженість поглядів годувальниці, дівчина залишається абсолютно самотньою у власному домі. залишається ще монах лоренцо – людина освічена і прогресивна. він розуміє, що країна втягнута у чвари між знатними вельможами. наївно думаючи, що кохання між членами родин монтеккі і капулетті здатне побороти вікову ворожнечу, монах погоджується закоханим. низка випадковостей, як це і буває у житті, призводить до сумної кінцівки – герої гинуть, ще раз освідчуючись один одному у коханні. трагізм фіналу просто приголомшуючий. на перший погляд смерть закоханих видається безглуздою. проте трагедія мала свої позитивні наслідки: ворогуючі сторони, нарешті, помирилися. кохання ромео і джульєтти стало всесвітньовідомим прикладом краси і сили почуття. змінювалися епохи, з’являлися все нові покоління юних мрійників, але історія шекспірівських закоханих і сьогодні продовжує жити і хвилювати серця.

Иван-царевич  — один из главных персонажей   фольклора. упоминание о нем как о сказочном персонаже зафиксировано в в конце xviii—начале xix века. содержание два образаправить иван-царевич выступает в сказках в двух разных образах: , борющийся со злом, обиженным или слабым. часто в начале сказки иван-царевич беден, потерян родителями, преследуется врагами, не знает о своем царском происхождении. в таких сказках как награду за героическое поведение и добрые дела иван-царевич получает назад своё царство, трон или находит своих царственных родителей. но даже если он изначально царевич, то в конце сказки он обычно получает своеобразный приз в виде чужого полцарства, царской или королевской дочери, волшебного или дорогого коня, драгоценных или волшебных предметов или даже дополнительного ума или волшебных умений., который противопоставляется другим царевичам, но чаще персонажам простого происхождения, например, ивану-рыбацкому сыну. в этом случае иван-царевич зол, коварен и различными способами пытается погубить положительных героев и отнять у них заслуженную награду. в конце бывает посрамлен и наказан, но практически во всех случаях остаётся жив. как сказочный персонаж, иван-царевич связан чаще всего только с несколькими определенными  сюжетами. каждый такой сюжет от сказки к сказке почти не меняется, меняются только описания действующих лиц и их имена. обычно иван-царевич (как и  иван-дурак) является младшим из трех сыновей царя. только так получается,надеюсь