Сочинение на тему значение мечты в жизни человека по произведению "алые паруса"

Всі діти вірять в  казки   і чудеса, але небагатьом вдається зберегти цю віру, вступаючи в доросле  життя . занурюючись у повсякденність, побутові проблеми, вони стають нудними, похмурими передбачуваними обивателями.  головна героїня повісті о. гріна «червоні вітрила» ассоль -.  щасливе   виключення з цього правила. зросла серед приземлених, озлоблених людей, вона зуміла не тільки протистояти їх образливими словами і образливим глузуванням, але й не засумніватися у своїй долі.  з раннього дитинства ассоль любила слухати захоплюючі історії про морські пригоди, які  розповідав   їй батько - бувалий моряк. вирушаючи в  місто   неподалік від каперни, щоб «знести товар» до крамниці, вона нерідко занурювалася у світ фантазій, розмовляючи з мешканцями кораблів і будиночків, які майстрував лонгрен. під час однієї з таких прогулянок дівчинказустріла   бродячого казкаря егля, що передбачив, що за нею припливе принц з далекої країни на кораблі з червоними вітрилами, і вона стане принцесою.  з цього дня в душі ассоль оселилося очікування дива - і воно було настільки щирим, по-дитячому простодушним, що знайшло відгук у навколишньому просторі.  у цей час далеко від селища в родовому замку ріс романтичний і мрійливий  хлопчик , закоханий у  море   і кораблі. будучи людиною цілеспрямованою, сміливим і вольовим, що підріс грей зважився залишити рідну домівку, щоб здійснити свою мрію. ще юнгою він зумів домогтися поваги і схвалення досвідченого екіпажу. швидко накопичуючи  знання   в галузі навігації і набуваючи необхідні навички, юнак врешті-решт став капітаном. його  серце   залишилося відкритим для чудес, тому, побачивши на лісовій галявині сплячу ассоль, а потім дізнавшись її історію і прогноз,   він   зрозумів, наскільки вона дорога йому, і вирішив здійснити довгоочікувану казку: « коли душа таїть зерно полум'яної рослини - дива , зроби їй це диво, якщо ти в змозі. нова душа буде в нього й нова в тебе ».  так чарівна сила  мрії   зробила щасливими двох добрих і люблячих людей.  (за повістю-феєрії о. гріна «червоні вітрила») (2)  сила мрії здатна змінити життя, перевернути весь світ, створити диво. у це щиро вірив автор чудової повісті «червоні вітрила» - олександр грін.  письменник   знав цю силу, для якої не існує ніяких перешкод, не існує нічого неможливого. потрібно тільки твердо вірити у свою мрію і чекати дива. мрія самого гріна і йому створити прекрасний світ », в якому живуть відважні, щиросерді чоловіки і прекрасні  жінки , де біля моря стоять міста з чудовими назвами - лисиці, зурбаган.  жду ♥

Могу предложить важное место в творчестве м. ю. лермонтова занимает тема родины. она проходит через все его творчество и является одной из центральных в лирике поэта. на противопоставлении основано более позднее стихотворение лермонтова "бородино", написанное в 1837 году в честь 25-летия бородинской битвы. поэт противопоставил идеализированное прошлое настоящему и устами старого солдата вынес приговор современному лермонтову поколению: "богатыри- не вы". это произведение, прославляющее оружие, является реалистическим описанием великой битвы. поэт открыл новый источник своей веры в родину: уж постоим мы головою за родину свою. простой, отнюдь не человек, умирающий от пулевого ранения в грудь, дает поручение боевому товарищу в стихотворений "завещание" (1841) передать "родному краю". чувством патриотизма проникнуто стихотворение "родина", написанное в 1841 году, один из немногих образцов реалистической поэзии в творчестве лермонтова. уже в начале стихотворения поэт признается в любви к родине: люблю отчизну я, но странною любовью! не победит ее рассудок мой. ни слава, купленная кровью, ни полный гордого доверия покой, ни темной старины заветные преданья не шевелят во мне отрадного мечтанья. новая, без патетики любовь к отчизне непривычна поэту, он сам называет ее "странною". о деревне рассказывается при прозаизмов вплоть до "говора пьяных мужичков". "родина"-- свидетельство приятия жизни как она есть. кроме конкретного воплощения образа родины, в творчестве лермонтова есть и романтический идеал. родная сторона наделила лирического героя стихотворения "листок" жизненной энергией. дубовый листок, "оторванный от ветки родимой", "засох", "увял". автор презирает людей, у которых нет родины, нет "страдания". этот мотив звучит в стихотворении "тучи": вечно холодные, вечно свободные, нет у вас родины, нет вам изгнания. таким образом, тема родины для лермонтова оказывается шире темы россии. своей малой родиной лермонтов считал пензенское имение тарханы, описание которого представлено в стихотворении "как часто, пестрою толпою окружен.. " (1840). герой "памятью к недавней старине летит. .вольной, вольной птицей": и вижу я себя ребенком, и кругом родные все места: высокий барский дом и сад с разрушенной теплицей; зеленой сетью трав подернут спящий пруд, а за прудом село дымится - и встают вдали туманы над полями. воспоминания об этих местах для героя "как свежий островок" "на влажной пустыне морей". кроме того, своей малой родиной лермонтов считает и москву. "москва моя родина", - пишет лермонтов в одном из писем. поэт признается в любви к древней столице еще в ученическом сочинении "панорама москвы", в раннем наброске "кто видел кремль в час утра золотой": кто видел кремль в час утра золотой, когда лежит над городом туман, когда меж храмов с гордой простотой, как царь, белеет башня великан? на протяжении всего своего творчества лермонтов использовал как реалистический, так и романтический методы изображения действительности, создавая образ родины в своих произведениях. для него понятие "родина" шире, чем понятие "россия". в его творчестве нашли отражение образы кавказа, "малой родины" - имения тарханы, москвы. к этим местам он испытывал чувство глубокой любви, патриотизма, но при этом лермонтов всегда оставался гордой, одинокой личностью, противопоставленной миру людей, обществу, что было обусловлено временем жизни поэта - периодом реакции, наступившей в стране после поражения восстания декабристов, а также особенностями внутреннего мира самого поэта. в. белинский, отмечая национальный характер творчества м. ю. лермонтова, писал: "это поэт чисто , народный, в высшем, благороднейшем значении этого слова".