Якими ти б хотів бачити ваші стосунки з батьками ? поміркуй з цього приводу.

батьки — найдорожчі люди, які є на світі. лише вони щиро, від усього серця бажають своїм дітям добра, щастя, здоров'я, успіхів і удачі. батьки дали нам життя, тому ми маємо бути вдячними їм за це. майже все своє життя мама й тато присвячують своїм дітям: , піклуються, лікують, , виконують примхи й побажання. гарні стосунки, порозуміння, щирість з батьками — найголовніше в житті. хто ж, як не батьки, бажає кращого життя для нас усіх? ми маємо бути вдячними за все, що для нас роблять мама й тато. я вважаю, що ми повинні завжди любити й шанувати наших батьків.

не можу не згадати реалістичної соціально-побутової повісті івана нечуя-левицького «кайдашева сiм’я». письменник зобразив життя звичайних селян у перші роки після скасування кріпацтва. на прикладі однієї доволі невеликої сім`ї автор показав усю складність тогочасних часів, неймовірно передав почуття, що вирували між членами родини. нечуй-левицький засуджував егоїзм, а також невміння цінувати норми народної моралі. автор зміг точно показати наслідки сварок між батьками й дітьми.

майже з перших рядків повісті зрозуміло, що стосунки між синами та батьками не дуже гарні. звичайно, як хлопці ставилися до батька з матір`ю, так і невістки будуть ставитися до тестя із свекрухою. між рідними людьми було дуже багато сварок, але інколи хлопці зовсім не розуміли, що вони роблять і говорять. одного разу карпо набрався смілості обізвати батька іродовою душею, а згодом навіть підняв руку на омелька. майже з такою ж неповагою ставився один із синів і до матері. колись він схопив її за плечі, притиснув до стіни і кричав: «…їжте мене, або я вас з’їм! » найбільш жорстоко звучали слова з карпових вуст: «не так шкода мені матері, як шкода чобіт! » не дивно, що мотря, дружина старшого сина, також зневажливо ставилася до свекрухи. під час однієї із сварок вона виколола кайдашисі око! душа мотрі тільки раділа, коли карпо сварився з матір`ю: «по спині лупи її! виколи дрючком їй друге око! » згодом дівчина не дозволяла своїм дітям навіть гостинці брати від бабусі. так, я згодна: кайдашиха також була дуже сварливою жінкою, злою. на жаль, ні марусі, ні омельку, ні синам не вистачило мудрості промовчати в якійсь ситуації, поступитися або ж покоритися. усі питання вирішувалися через сварки, а це неправильно. у родині ніколи не можна принижувати, ображати, адже це найрідніші у світі люди.

прочитавши цей твір, я можу точно сказати, що стосунки, що були між членами родини кайдашів є неприпустимими. я вірю, що в більшості сімей панують абсолютно протилежні почуття: добро, щирість, чесніть. у моїй родині також усе по-іншому, ми цінуємо й любимо один одного — на цьому будується порозуміння, повага, щасливе майбутнє.

отже, я можу точно сказати, що родина — це не просто люди, котрі пов'язані між собою. у справжній сім`ї люблять один одного, розуміють і поважають. я сподіваюся, що кількість добрих, щирих родин буде зростати з кожним роком. я за щасливу сім'ю! батьки — мудрі люди, які завжди навчать нас розуму. ми маємо цінувати батька й матір завжди. діти — сенс життя батьків.

предание Прага))))))