.(Текст-розповідь на тему"які речі українці прикрашають вишивкою. для чого? ").

багато речей українці прикрашають вишивкою. це дуже древня національна традиція.

широко розповсюджені деталі узору українських вишивок є древніми символами, значення яких не завжди зрозуміле нашим сучасникам. вчені стверджують, що пращури могли читати вишитий рушник, як книгу чи пам’ятну записку. також вишивкою оздоблюють одяг, наприклад, сорочки. вишивка має бути різною в залежності від статі, віку, сімейного та соціального статусу.

на жаль, багато традицій зараз забуваються, ми можемо і повинні їх зберегти.

                                                        опис міста

якось взимку ми з батьками приїхали до їхніх друзів у чудове приморське містечко бердянськ. взагалі-то, це курорт державного значення, з цілющими морськими грязями, вузькою смужкою піщаної коси, що на кілька кілометрів врізається в морський простір, пляжами, парками розваг. влітку він, мабуть, потопає в зелені та повниться дзвінкими голосами відпочивальників. та я гуляв містом холодною безсніжною зимовою дниною, і вона справила на мене неабияке враження.

частина міста розташована на горі відносно берега моря, цей район так і називається між людей. там знаходяться промислові підприємства та житлові квартали. проте найкраще, що є в тому районі – це вид, що відкривається перед очима. з гори увесь бердянськ лежить перед тобою як на долоні – будинки та дороги, головна алея, що веде до пляжу, набережна. прямо від місця, де я стояв, від оглядової площадки, широка вулиця, що починалася це зі сходів спуску з гори, пролягала крізь центр міста і доходила аж до моря. море – це те, що вражає найбільше, навіть зимою. безкрайній простів, що впирається лише у горизонт, зліва направо, скільки сягає погляд,. таке свіже прозоре повітря, така воля для очей! того дня море якраз почало відтаювати, звільнятися з крижаного полону.

зверху, з району гори я бачив і, здається, навіть чув, як шумить порт, хоч кораблів у ньому не було. бачив великий прямокутник ринку, біля якого було багато людей та їздило безліч автобусів. не можна було не помітити і найвищу будівлю центра міста – готель "бердянськ", і декілька нових торгівельно-розважальних центрів. містечко взагалі не висотне, а в центрі його більшість будинків мають два-три, максимум п’ять поверхів. квартали багатоповерхівок видніються зліва від мене – на горі та в районі вокзалу, а приватний сектор – справа, прямо рядом з водою, буквально у двадцяти метрах!