Скласти твір-опис зовнішності лесі українки в художньому стилі

Леся українка започаткувала в українській літературі новий тип героя. її ідеал – сильна (емоціями, волею, інтелектом) особистість, яка шукає розв’язання найгостріших духовних проблем життя. її ідеал – це рух, активність, чин, ризик, порив сягнути недосяжного верхів’я. цей образ зустрічаємо в багатьох творах («осіння казка», «contra spem spero! », цикл «ритми»). цю вольову особистість леся українка протиставляє пасивності, безпорадності.леся українка утвердила в українському середовищі ідею активного, войовничого націоналізму. вона розглядала визволення і розквіт нації не як засіб, а як мету. саме леся надала націоналістичному світогляду трагічного забарвлення. це трагізм непохитної волі, що швидше згине, як зрадить своїм ідеалам, трагізм упертої гордості мученика на хресті, шалу пораненого хижака, що перед наведеним дулом готується до останнього стрибка; це трагізм нації, поставленої перед вибором: перемогти або загинути. ці ідеї виразно звучать у творах «бранець», «бояриня», «оргія», «в дому роботи, в країні неволі», у драмах єврейського та єгипетського циклів.

так, символіка драматичного етюду «в дому роботи, в країні неволі» (1906) прозора. перед нами панорама будівництва величезного храму в єгипті (це – картина розбудови імперії). серцевина твору – діалог двох рабів – єгиптянина й гебрея у хвилину перепочинку. єгиптянин хоч і раб, але ілейованіший – заляпаний фарбою, а не брудом, на гебрея дивиться зверхньо. він також хотів би мати кращу їжу, більший спочинок, але самою будівлею захоплений, мріє всьому світові нав’язати свій ідеал – культ пірамід. між ним, наглядачем, будівничим, тобто між усіма соціальними станами єгиптян, є духовна єдність, спільна мета.надеюсь, что чем-то тебе) удачи, мур : 3

Іменник – повнозначна самостійна частина мови, що має значення предметності і виражає його у словозмінних категоріях числа і відмінка та несловозмінній категорії роду.іменник виступає у мові найважливішою формою номінації, об’єднуючи в своєму складі слова, що служать для називання найрізноманітніших фактів дійсності і формування відповідних понять до них. і. позначає предметність у найширш. розумінні цього слова. це як явища матер. світу, так і осіб, інших істот і орг-мів, назви речовин і матеріалів, назви нематер. сфери (почуття/ стани/ дії). і. подібно до прикметника і дієслова може вказувати на ознаку, дію. але різниця полягає в тому, що прикметн. виражає ознаку, властиву певному предмету, а іменник називає опредмечену ознаку. іменники відмінюються за відмінками, змінюються за числами та мають чол.,жін. та сер. рід. за характером відмінкових закінчень іменники в укр. мові поділ-ся на iv відміни. іменники і та іі відмін за характером закінчень поділ-ся на тверду, м’яку і мішану групи. на грунті взаємозв-ку між семантичними і граматичн. ознаками виділяють такі лексико-граматичні категорії імен.: “конкретні / абстрактні назви” > конкретними вважаємо назви, які виражають поняття, що відображають предмети навколишн. дійсності, які сприйм-ся людиною за органів чуттів: – назви предметів, речей (стіл, ручка, пальто); – явища природи (дощ, сніг, море); – назви істот (собака, кіт, вірус, дитина); – одиниці виміру (кг, рік, тиждень, день); абстрактні – це загальні поняття, що їх людтна безпосередньо органами чуття не сприймає. назви якостей, властивостей (доброта, уважність); назви процесів, станів; назви узагальнених наукових понять тощо. морфологічні ознаки абстрактн. іменників: – наявність таких суфіксів –ань, – ень,-інь за значенням опредмеченої дії чи стану: зубожіння, ходіння; – ств, – цтв: новаторство, знайомство, неуцтво; – ість (значення опредмечена дія): – от (опредмечена дія, стан): дрімота; – ок: здобуток, порядок; конкретні назви мають переважно форми однини, множини; абстрактні вживаються лише в однині. збірні іменники – серед заг/ конкретн. назв виділяється окрема лексико-грам. група збірних іменників. зб. іменн. позначають сукупність …, які мисляться як одне неподільне ціле. формальними показниками зб. ім. є словотвірні суфікси із значенням збірності: нульові суфікси: молодь, юнь, рвань, люд, гниль; -ств, – цтв: студенство, козацтво, юнацтво; -ня: офіцерня, комашня; речовинні іменники – ці іменники позначають найрізноманітніші матеріали, речовини і продукти природного походження, або ж виготовлені людиною.