А.с.пушкин гонимы вешними ответьте на вопросы.вопросы после стихотворение внизу гонимы вешними лучами, с окрестных гор уже снега сбежали мутными ручьями на потоплённые луга, улыбкой ясною природа сквозь сон встречает утро года. синея,блещут небеса. ещё прозрачные леса, как будто пухом,зеленеют. пчела за данью полевой летит из кельи восковой, долины сохнут и пестреют, стада шумят,и соловей уж пел в безмолвин ночей. 1. как вы думаете,о начале или конце весны говориться в нём? докажите свой ответ. 2.есть ли в стихотворении сравнение,эпитеты? если да то напишите,какую роль они играют? 3.как автор относится к весне? 4,каким еще словами вы описали бы приход весны?

Оначале,т.к."с окрестных гор уже снега" сбежали ручьями(олицетворение)сквозь сон встречает утро года(олицетворение)прозрачные леса(эпитет)долины пестреют(олицетворение).они всегда играют основную роль,т.е. главную автор нежно и с любовью относится к весне  я бы описал(а),самыми,что ни на есть прекрасными словами в своем стихотворении,т.к. я сильно люблю весну

нащо зеленіє? -риторичне питання, вітер гуляє - персоніфікація(уособлення), стан високий, лист широкий-епітети. поле. як те море-порівняння, серце ниє-метафора, одна, як сирота-порівняння. тонку, гнучку-епітети,

защебече соловейков лузі на калині, заспіває козаченько,ходя по долині. - художній паралелізм. біле личко-епітет . нехай в'яне серце – метафора, серденько мліло: воно чуло недоленьку,а сказать не вміло. –метафора,день і ніч воркує,як голубка без голуба,- порівняння, як сирота,білим світом нудить- порівняння. без милого сонце світить —як ворог сміється –порівняння. сохне вона, як квіточка- порівняння, метафора. звертання: бабусенько,голубонько,серце моє, ненько; дівчата, чорнобрива, моя доню, моя пташко. стара, мов каламар- порівняння, чи йти, чи ні? - риторичне питання. зілля дива наробило —тополею стала.-метаморфоза. тонка-тонка та висока - епітет, до самої хмари- гіпербола.