Можна будь ласка реферат на тему гончарство?

гончарство

 

гончарство одне з найстаріших ремесел людини. зародилось гончарство ще

в кам’яному віці. можна твердити що ще до оволодіння людини вогнем вона

почала формувати з глини предмети потрібні для вжитку.

 

під палючим сонцем ці предмети набирали певну міцність і мали певну

цінність. такими предметами могли бути ємкості для пожитків та амулети.

а вже з освоєнням людиною вогню на великій кількості стоянок вчені

виявили сліди гончарного посуду та подобу людської фігурки.

 

на території україни сліди гончарства археологи датують 7-6 тисячоліття

до н.е.

 

трипільська культура v-iii тисячоліття до н.е., що охоплює лісостепову

територію україни від дніпра до карпат дуже багата на гончарні вироби

ручної роботи без застосування гончарного круга. гончарні вироби

трипільців були витворами мистецтва. кераміка тут орнаментована з

проявом філософії спостереження навколишнього середовища, природних

стихій (можливо містики). трипільці розмальовували поверхні, але і

робили рельєфний рисунок. при розписі вживали білий колір по сірому,

чорний, червоний та коричневий.

 

з використанням гончарного круга гончарство стає потаємничим промислом,

уже накопичуються кращі навики і уміння, створюються родові таємниці.

твори гончарів мають прикладне та художнє примінення. посуд в інтер’єрі

приміщення та сервіровці столу відіграє важливу роль.

 

українська кераміка, незважаючи на довголітнє розчленування народу

різними окупантами, має характерну спільну всім школам національну

самобутність. характерну для центральних областей слобожанщини, західних

областей та буковини і закарпаття.

 

кераміка карпатського краю

 

самобутність і своєрідність кераміки карпатського краю може бути

пояснена спільністю техніки, колориту характерного у відповідності

етнографічного розселення гуцулів, бойків, лемків та покутян.

 

основні риси гончарного ремесла зародившись в добу кам’яного віку з

невеликими змінами пройшли через добу бронзи, заліза, парового двигуна і

сміливо входить у вік розщеплення атома, зберігши свою самобутність,

вміло використовуючи досягнення доби в допоміжних процесах виробництва,

зберігаючи своєрідність.

 

зовнішніми признаками особливості кераміки карпатського краю є

використання кольорових глин для оздоблення виробів. оригінальність

методу полягала в тому, що розпис робився шлікером певного складу який

за своїм кольором не завжди був таким, яким виходив після опалення

виробу в гончарному горні.

 

як твердять самі гончарі слово “гончар” походить від “горна” і

“чарування” – той що горно чарує.

 

зародження, а вірніше становлення карпатської кераміки, як самобутнього

ремесла відноситься до xv століття і має стійкий характер дальшого свого

розвитку та розширення сфери вжитку.

 

xvii століття гама ангобу розширюється. а на протязі слідуючих ста років

широко використовується техніка заливання рисунку та рожкова техніка. ці

техніки використовуються переважною більшістю майстрів і в наш час.

Шевченко – основоположник нової української літератури. шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини хіх – початку хх століть. тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників шевченка. шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.

попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. шевченко ж виступив як грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. у його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.

творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.

шляхом шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступного часу – марко вовчок, панас мирний, іван франко, павло грабовський, леся українка та ін.

роль шевченка в розвитку української літературної мови. шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо.

попередники шевченка в українській літературі, починаючи з котляревського. використовували в своїх творах живу народну українську мову, а також скарби усної народної творчості, але це використання було ще обмеженим, відповідно до не досить широких тем і літературного стилю цих письменників. крім того, вони ще не позбулися діалектних, вузькомісцевих елементів.

норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія шевченка. основні мовні джерела великий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої розмовної мови. він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.

вшанування пам’яті. царизм репресіями прагнув зупинити лавину народної шани й любові до великого сина україни, а вийшло навпаки. з 1918 року вшанування пам'яті великого кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним. відкрито пам'ятники поетові в києві, каневі, харкові та в інших містах україни, могилу великого тараса оголошено заповідником, ім'я шевченка присвоєно київському університетові, театру опери та ; масовими тиражами його твори, відкрито державний музей т. г. шевченка, його ім'я присвоєно навчальним і науковим уста­новам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам.