Основний обєкт опрацювання у текстовому прцесорі

одним із найпоширених застосувань засобів комп'ютерних інформаційних технологій є створення та опрацювання різноманітних текстових документів. введення реферату, заповнення бланку, створення листа для відправлення електронною поштою, введення вихідного тексту програми на одній із мов програмування є створенням та опрацюванням текстового документа. залежно від типу документа та його призначення використовуються різні програмні засоби, які містять, відповідно до типу засобу, документа, набір послуг опрацювання текстових документів.

розрізняють два класи групи програм опрацювання текстових документів: текстові редактори і текстові процесори. текстовий редактор — програми, які створюють текстові файли без елементів форматування, тобто що не дозволяють виділяти частини тексту різними шрифтами, кольором та інше. редактори такого виду використовуються при введенні текстів комп'ютерних програм, документів для яких наперед невідомо у якому середовищі буде здійснюватися його подальше опрацювання. текстовий процесор — програмний засіб, для створення та опрацювання документів з елементами форматування тексту, використання графічних зображень та і інших об'єктів, що не відносяться до класичного поняття "текст". розглянемо основи роботи у програмі текстового процесора microsoft word. основне призначення word – це професійне створення, редагування та макетування текстових документів. word має широкі можливості для розміщення в документі графічних об’єктів, таблиць, діаграм. програма word зручна для роботи з великими документами, тому що в ній є засоби створення колонтитулів, ієрархічних заголовків, змісту тощо.

перерахуємо основні дії, які можна виконати з текстового процесора:

створити текст використовуючи різні гарнітури шрифтів;

задати розміри і вигляд символів (товсті, підкреслені, курсив);

задати потрібне розташування елементів тексту на сторінці;

вилучити частину тексту, перенести текст в інше місце або в інший документ за буфера обміну;

замінити у документі одні літери, слова чи букви іншими;

пронумерувати у документі сторінки і скласти зміст;

усунути граматичні і синтактичні помилки;

видрукувати текст.

набір тексту наявність у робочому полі і-подібного (текстового) курсору дає змогу вводити текст. текст набирають з клавіатури. вводити текст у документ можна в будь-якому режимі відображення заданому з меню вид. для перемикання мови клавіатури скажімо з української на ійську, застосовують комбінації клавіш, задані у настройках системи windows. такими комбінаціями можуть бути ctrl+shift або alt+shift. ще один спосіб вибору мови – клацання по індикатору мови на панелі і далі клацання по необхідній мові у списку встановлених мов. для перемикання регістра клавіатури застосовують клавіші shift і capslock. крім цього при наборі тексту у word ви можете клавішами shift+f3 міняти регістр у словах, що вже набрані. повторні натискання цих клавіш змінюють «по колу» великі і малі літери, наприклад, «цикл → цикл → цикл → цикл». коли текст вводиться з клавіатури, то курсор автоматично переводиться на новий рядок по закінченні попереднього. перед розділовим знаком (крапкою, комою, двокрапкою тощо) пробіл не ставиться, але після знака – обов’язково. у word передбачено також знак нерозривного пробілу, що застосовується при введенні словосполучень, які не можна розірвати на два рядки. при наборі тексту іноді треба вводити символи, які не входять до шрифтів, наприклад, ∑,∏,∩,√,≠,*,ω,→,↔,∞,∫,≥ тощо. щоб вставити у текст символ, розмістіть курсор на місце вставки і виконайте команду меню вставка*символ. у наступному діалозі вкажіть потрібний символ і натисніть кнопку вставить. вставлений символ видаляється так само, як і будь-який друкований символ.  під час роботи у word зручно використовувати комбінації клавіш, а також колесо прокручування на корпусі миші. зазначимо, що у word є можливість скасувати виконані дії на невизначене число кроків назад.

ответ: двоичная система наиболее проста.