Неизвестный цветок. что общего у автора и цветка.

Автор андрей платонович платонов в рассказе "неизвестный цветок". относится к цветку и девочке даше с большой симпатией и любовью рассказ заставляет всерьез задуматься о трудностях человеческой жизни, маленькое семечко упало в таком месте, где цветам расти и тяжело, — «приютилось оно в ямке меж камнем и глиной» . но все-таки семечко нашло в себе силы прорасти, и на камне появился маленький цветок. «нечем было ему питаться в камне и в глине; капли дождя, упавшие с неба, сходили по верху земли и не проникали до его корня, а цветок все жил и жил и рос выше» . он во что бы то ни стало стремился преодолеть все трудности, и судьба ему улыбнулась. добрая девочка заметила цветок и захотела ему . она рассказала о цветке детям, и они принесли на пустырь навоз и золу, чтобы удобрить землю. автор хочет показать, что несмотря на все трудности, своему трудолюбию, терпению, стремлению к жизни, человека, он выжил и смог подарить свою красоту людям, смог дать жизнь более сильному и прекрасному растению. любое живое существо, будь то человек или растение, должны бороться за жизнь, имеют право на жизнь. каждый, кто родился, имеет свое предназначение на земле, живет не зря, живет для счастья других. в своём рассказе, через своё отношение к цвктку и даше, автор учит, чтобы наши сердца были всегда открыты для прекрасного, для людей, чтобы каждый из нас в этой жизни подарил другим радость, счастье, новую жизнь, как тот неизвестный цветок, а. п. платонова нужно дарить друг другу свои улыбки. улыбайтесь красоте, друг другу, добру и ваша волшебная улыбка возвратится к вам с радостью.

"Євгеній Онєгін" - роман у віршах великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна - є перлиною словесності, без знання якої неможливо уявити себе сучасній людині. Іншими словами, це - класика.

Часи змінилися, і люди змінилися теж. І не дивно, що тепер, читаючи цей роман, сучасні люди скоріш за все сприймають його не так, як сучасники Пушкіна. Насамперед це стосується головного героя роману - Євгенія Онєгіна.

Розповідь в романі ведется від автора, який називає себе добрим приятелем Євгенія. У самому романі він указує на свою схожість з героєм: "Обидва пристрасті ми знали. Обох життя гнітило нас; В серцях огонь юнацький згас; Обох підступно чатували Злоба Фортуни і людська У самім розцвіті віка." Деякі дослідники пишуть, що і Онєгіна Пушкін частково писав з себе. Я вважаю, що з цим можно погодитися, але ж частково. Якщо пошукати, у них можна знайти схожі риси.

Як відомо, Олександр Сергійович Пушкін працював над "Онєгіним" в 1823-1830 роках, тобто герой роману був приблизно його однолітком. Онєгіну - 26 років ("Доживши марно, без трудів До двадцяти шести років. Літа пройшовши невеселі Без служби, без жони, без діл. Не знав, де діти решту сил.").

Схоже у них і походження - обидва дворяни б життя. Світські розваги та любовні інтриги були частиною життя обох, принаймні, у Петербурзі. Але тут є відмінність, що є дуже важливою, як на мене.

Пушкін був талановитим поетом. Він був творцем! Онєгін творцем не був. Пушкін писав, що герой спробував зайнятися письменництвом, але наполеглива праця здавалася йому нудною і нічого з-під його пера не вийшло.

Пушкін був унікальним, а Онєгін - типовим представником свого класу, тобто одним з багатьох. У цьому, на мій погляд, полягає найбільша різниця між ними.