Треба непряму мову замінити на пряму. іть) 1. щебечуть зграї ластів’їні над мародерство і пиху, що все ж підвестись україні на тім кривавому шляху. 2. а часом приповзе біблейський змій і просичить, що праведних нема. 3. старий каже, що він сиротина, одним один, як в осінь билина.

1) щебечуть зграї ластів'їні над мародерство і пиху: "все ж підвнстись україні на тім кривавому шляху". 2) а часом приповзе біблейський змвй і просичить: "праведних нема". 3) старий каже: " я сиротина, одним один, як в осінь билина".

Язавжди гублюся, коли мені доводиться висловлювати своє ставлення до якихось дуже серйозних речей. іноді я знаходжу в собі сили відверто зізнатися, що я маю багато думок про свободу, любов, справжню дружбу, патріотизм, але не маю точних готових відповідей. тобто я можу тільки міркувати, але всі мої міркування часом перетинаються сумнівами — ніби закреслюються, думки змінюються з часом, а переконання тільки . коли я міркую про любов до своєї країни, особливо ж коли я чую висловлювання інших, я так само гублюся. що таке україна для мене? найперше, мабуть, це люди, причому не якісь далекі, а близькі, навіть найближчі. я вірю, що гостинність, оптимізм і почуття гумору — риси не тільки індивідуальні, а й притаманні національній вдачі, спільному для всіх нас характеру. україна для мене — це не тільки міфічні розмови про славетну історію чи про національні символи, це переживання й доторк до цих символів та історії. одного разу старший брат повіз мене вихідними днями на хортицю — я побачив те місце, про яке стільки складено легенд та дум, відвідав музей козацтва. чи багато людей знайшло вільні три дні, аби відвідати хортицю? для мене в цьому й полягає патріотизм: коли цікавість щира, а не тільки на словах. я був вражений і захоплений цією подорожжю і часто фотографії. я мав змогу не тільки доторкнутися до історії, про яку говорять, а й відчути її. історія козацтва і раніше цікавила мене, як кожного хлопчика, що захоплюється лицарями, але тепер я відчуваю й уявляю все по-іншому. україна для мене — це не тільки вся безмежна територія нашої держави, а й, насамперед, моє рідне місто і місця, де я виріс. я впевнений, що висловити любов до своєї землі можна не тільки урочистою промовою чи текстом, а й повсякденними справами, дбайливим ставленням. якби кожен, хто хоч раз говорив про «гаї та лани», посадив хоча б одне деревце, наша країна стала б набагато красивішою! можливо, люди звикли до іншого й очікують якихось інших слів, але любов до батьківщини для мене — це перш за все ввічливість і турбота про близьких, повага до друзів та оточуючих, дбайливе ставлення до природи та навколишнього світу, щире зацікавлення історією та мистецтвом, нехай навіть не все вдасться побачити та і тільки потім, тільки потім слова й узагальнення. варто пам'ятати, що усе велике починається з малих справ, а любов до країни, так само, як любов до людини, взагалі словами не висловиш.