Риси романтичного героя в образі мазепи байрона

Набагато більше уваги байрон приділяє внутрішньому, психологічному портрету героя. в його характеристиці поет насамперед підкреслює міць, великий життєвий досвід, щ незламний бунтарський дух і нескорену волю: «і сам він був як дуб-титан, землі козацької гетьман». закінчуючи розповідь про пригоди своєї молодості, мазепа зауважує: а втім, як бачите, літа не вигнули мого хребта, не зменшили і не змінили відваги, розуму і образ мазепи втілює в собі риси, притаманні типовому байронічному герою, — риси «шляхетного злочинця», самотнього, нескореного, вільнолюбного бунтаря зі страдницькою душею, в якій відбиваються настрої «світової скорботи». цим мазепа схожий на головних героїв «східних поем» байрона. подібно до них, він кидає виклик суспільству, його законам та моральним нормам. як і вони, він кохає жінку, яка належить деспотичному чоловікові, і, ставши жертвою брутального насилля, скривджений та ображений до глибини душі, жорстоко метиться своїм ворогам: знищує замок, у якому зазнав наруги над собою. з іншого боку, між ними та мазепою існує й суттєва відмінність. у стосунках мазепи й терези немає тієї космічної фатальності, що вирізняє почуття героїв «східних поем». на відміну від них, головний герой «мазепи» — постать не вигадана, а цілком реальна, історична, і, крім того, в «мазепинському» сюжеті герой, хоча й впадає у відчай, але не гине, навпаки, долає всі випробовування і стає гетьманом україни.

До : он « сильно» влюблен; восхищен девушкой, жизнью, , красотой и изяществом окружающего мира (в т.ч. интерьеров); подмечает все детали на волне радости и любви, готов умиляться и прослезиться от любого пустяка. без вина — пьян — любовью. любуется варей, надеется, трепещет, счастлив быть избранным ею. легок, не чувствует собственного тела, «парит». восторг и (за перо от веера), «весел и доволен», счастлив, «блажен», добр, «неземное существо». с умилением любуется на варю и её отца в танце. «обнимал любовью» весь мир. «восторженно-нежные» чувства. боится испортить счастье . после : не может спать от избытка эмоций и чувств. «любовно жаль» брата, который не ездит на и не влюблен. умилен лохматым сонным лакеем (остатки чувств). «слишком счастлив». всё и все кажутся «милыми и значительными». ему страшно смотреть на наказание. жаль татарина, стыдно за полковника? перед ним? ужас, доходящий до соматических проявлений: рвоты. непонимание и недоумение. с варей стало «неловко и неприятно». любовь сошла на нет.