Разобрать существительные и глаголы ( падеж, род, число и склонение) de prometheo prometheus, qui auxilio minervae homines ex terra et aqua fecerat, de genĕre humano bene meruit. di saepe prometheum ad epulas suas invitabant. itaque consilium iovis, qui omnes homines necāre constituerat, prometheo notum erat. prometheus aliquando in caelum venit, ignem, quem iuppiter hominĭbus negaverat, de olympo subduxit et hominĭbus donavit. quamquam ira iovis magna erat, genus humanum non delevit. prometheum autem vulcanus in monte caucaso iussu iovis ferreis catenis ad saxum alligavit, cotidieque aquila iecur promethei devorabat. iecoris pars, quam (которую) aquila interdiu devoraverat, noctu crescebat. ita prometheus ingentes dolores tolerabat. postea hercules aquilam sagitta necavit prometheumque liberavit.

методика

граматичного аналізу та перекладу простого речення

просте непоширене речення  складається лише з головних членів: підмета (subiectum) і присудка (praedicatum).

підмет– це головний член речення, який відповідає на питанняхто? ,що? та зв’язаний з присудком за змістом і граматично. він виражаєтьсяіменникомабозайменникомуназивномувідмінку.

magister  (хто? )  legit.  учитель  читає.

підметом  у латинській мові може бути такожчислівник,прикметник,інфінітивдієслова. у деяких випадкахпідметомможе бути цілеречення.

cicero  orator  clarissimus  romanōrum  erat.

цицерон–найвизначнішийримськийоратор.

присудок– головний член речення, який зв’язаний із підметом і відповідає на питаннящо робить предмет? щоробиться з предметом? який предмет? він виражаєтьсядієсловом, інодіприкметникомабоіменником.

luna  formam  mutat  (що   місяць  змінює  форму.

складений присудок  має дієслово-зв’язку  esse  –  бути  у будь-якій формі й  іменну  частину, виражену відмінюваною частиною мови –  іменником,  прикметником, а також  дієприкметником  у  називному відмінку.

terra  est  (є що? )  sphaera.  земля  є кулею.

поширеним  називається речення, в якому, окрім головних, є ще й другорядні члени – додаток (obiectum), означення (attribūtum), обставина (adverbiāle).

додаток  (прямий/непрямий)– другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. прямий додаток залежить від присудка та завжди вимагає вживання знахідного відмінка (accusativus).

додатоквиражаєтьсяіменникомабозайменникому непрямому відмінку.

nb! непрямий відмінок – це будь-який відмінок, крім називного.

natūra  terram  (кого? що? )  plantis  (ким? чим? )  vestit.  природа  вкриває  землю  рослинами.

означення– другорядний член речення, що означає ознаку предмета та відповідає на питанняякий? чий? котрий? він виражаєтьсяприкметником:

litterae  varias  (які? )  formas  habent.  букви  мають  різні  форми.

nb!   у латинській мові вживається неузгоджене означення, яке виражене не прикметником, а іменником у родовому відмінку однини або множини.

українською мовою таке означення перекладається або узгодженим означенням, або родовим відмінком:

in africa  silvae  palmārum  (які? )  sunt.  в африці  є  ліси  пальм  (=  пальмові  ліси).

обставина– другорядний член речення, який означає місце, час, спосіб дії та відповідає на питанняде? куди? звідки? коли? як?

обставинивиражаютьсяприслівникамиабоіменникамиунепрямихвідмінках.

in aqua  (де? )  et  in terra  (де? )  magnae  et  parvae  bestiae  vivunt.

на землііу водіживутьмаленькітавеликітварини.

antiquis  temporibus  (коли? )  opera  poētārum  servi  transcribebant.

за античних часівтворипоетівпереписувалираби.