Люды мають залышатыся людми тому що

Думаю що нормально

усі ми знайомі з твердження про те, що людина повинна завжди залишатися людиною. та як зрозуміти ці слова? що такого «людського» є в нас і чому ми маємо пам’ятати про це? зазвичай, людяністю ми називаємо такі якості як доброту, вміння зрозуміти й поспівчувати, справедливість. та хіба ми всі завжди керуємося ними в своїх вчинках?

людину від тварин відрізняє здатність робити власний вибір того, як вчинити в певній ситуації. саме наш вибір, наша відповідальність визначає те, яким буде наше життя, стосунки з людьми. людина сама може вибрати бути чесною, відповідальною, цілеспрямованою, дружелюбною або лицемірною, ненадійною, злою та лінивою. ми самі обираємо, чи будуємо свої відносини з іншими на відвертості та розумінні, чи безжально використовуємо людей для власної вигоди. ми можемо тому, хто в біді, чи байдуже пройти повз.

на щастя, ми маємо універсальний орієнтир того, чи правильно ми чинимо. ми називаємо його совістю. цей загадковий внутрішній голос здатний вберегти нас від багатьох помилок у житті, якщо до нього прислухатися. а ще, на мій погляд, треба керуватися в житті принципом «стався до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе» та не поступатися власними інтересами, проте без шкоди для інших.

історія людства знає багато прикладів визначних особистостей, які обрали шлях чесності та боротьби за правду в усіх сферах життя – в політиці, науці, мистецтві. іван мазепа, марія кюрі, тарас шевченко – одиниці з тих,   хто відстоював свій вибір дорогою ціною. кожен з них – це людина з великої літери в моєму розумінні, бо вони прийняли на себе відповідальність за своє життя.

тож на мою думку, залишатися людиною – означає брати на себе відповідальність за свої вчинки.

Воснову роману покладено подiï тих часiв, коли автор перебував на засланнi  на далекому сходi. сюжет твору побудований на "полюваннi" майора нквс медвина за  гордим хлопцем з украïни григорiєм многогрiшним. доля григорiя  - це напружена, гостросюжетна розповiдь автора. пригоди головного героя, його мандри тайгою, переслiдування його владою, велике i  сильне кохання  - це уособлення любовi до свого народу, його лицарськоï вдачi. за жанром "тигролови"  - це романтичний твiр з елементами пригодницького жанру. багато пригод пережив григорiй многогрiшний, але був щасливий, бо бачив не тiльки  погане, а i хороше в життi, зустрiв своє кохання. боротьба добра зi злом в долi  головного героя робить твiр цiкавим, захоплюючим. роман "тигролови" можна умовно подiлити на двi частини: григорiй  - в'язень, що прагне втекти, але не скоритись ворогу, i життя григорiя в  украïнськiй родинi вигнанцiв. сюжет твору складається i з розповiдей iз  сивоï давнини, i з правдивого зображення дiйсностi часiв сталiнщини. i.  багряному вдалося тримати читача в постiйному напруженнi: а що ж буде далi?   вражає i сила волi головного героя, який не один раз перемагав смерть. особливо,  коли в тайзi, переслiдуваний, лежав майже непритомний, до краю вимучений втiкач,  який зумiв ще i вбити ведмедя, i врятувати дiвчину  - дiвчину своєï долi. отже, динамiчний сюжет, пригоди i мандри героïв свiтом, красиве i величне  кохання, яке, не дивлячись на життєвi труднощi, є героям жити i  перемагати  - у цьому популярнiсть роману i захоплення ним.