Напишите анализ стихотворения я. полонского птичка

Вроде бы все было просто и понятно лирический герой выпускает на волю птичку «при светлом празднике вес­ны» и становится «доступен утешенью» . «светлый праздник весны» — это христово воскресенье (пасха) , а в одном из писем другу поэт писал: «знаете ли вы трогатель­ный обычай мужика в светлое воскресенье выпускать на волю птичку? вот вам стихи на это»   стихотворение пушкина называется «птичка»   .разве за рассказом о том, как лирический герой выпу­стил птичку, не стоит какой-то более глубо­кий смысл? ? все происходит вдали от родины, на чужбине. почему же тогда наблю­? не мог он этого наблюдать там, тем бо­лее «свято» . как можно «свято наблюдать» ? значит, слово здесь имеет значе­ние не «смотрю» , а «» . теперь все становится на свои места: и на чужбине, вда­ли от родины «свято» «родной обычай старины» . это тема. идея - «воля» — «свобода» . наверное, не просто так автор это понятие с синонимов называет дважды. слово свобода — многозначное. из четырех значений, данных в толковом словаре с. и. ожегова, последнее: «состояние того, кто не находится в заключении, в неволе» . а к слову воля', — «свободное состояние» дан омоним воля — «способность осуществлять желания» . свобода — ее нет у лирического героя, и именно ее дарит он птичке. но ведь жизнь без свободы бессмысленна, без нее невоз­можно счастье? ! о каком же «утешении» го­ворит лирический герой? изгнанник не стал свободным, но подарил свободу другому (птичке) и в этом нашел «утешение» . он не ожесточился, не перестал верить в добро. а если ты способен делать добрые дела, значит, бог не забыл тебя. действительно, слова свобода — воля часто воспринимаются как близкие си­нонимы. на самом деле между ними име­ются глубокие различия. на наш взгляд, специфически понятие выраже­но в слове воля. именно воля издавна ас­социировалась в сознании че­ловека с бескрайними просторами, «где гуляем лишь ветер.. да я» . у полонского в безмятежной тишине песни птички голосистой в вышине. птичка на воле, ей вольготно, у нее есть подружка есть у ней приют ночной, средь некошеного луга, под росистою травой. она от радости и чувства жизни поет для земли, в небесах. поэт завидует ее простой, не гордой душе и сердцу. она свободна и от души поет.

пам’ять серця про грізну війну

 

слово «війна» завжди викликає у мене асоціації з кровопролиттям, стражданнями, холодом та голодом. друга світова війна, в якій брала участь 61 країна, а це приблизно 80 відсотків всього населення землі,   мала величезний вплив на долю людства.   воєнні дії відбувалися впродовж 40 місяців на територіях 40 країн. усього було мобілізовано 110 мільйонів чоловік по всьому світу. за весь період війни людські втрати досягли 50-55 мільйонів чоловік, з них на фронтах загинуло 27 мільйонів людей.

війна в пам’яті тих, кому довелося її пережити назавжди залишиться тяжким спогадом. багато книжок написано про цей тяжкий період історії. моїм головним джерелом інформації про події того часу служать телепередачі, фільми та книжки, а не розповіді моїх близьких, які на власні очі бачили війну.

мій прадід, наприклад, пройшовши всю війну і отримавши два поранення, ніколи не любив розповідати мені про те, що йому довелося пережити.  

перед святом дня перемоги мій прадід діставав свою фронтову шинель з безліччю медалей. він завжди мовчки, зі сльозами на очах дивився на свої нагороди. по його обличчю можна було здогадатися, де були його думки. інколи прадід починав розповідати якусь фронтову історію, але обривав свою розповідь на половині і ніколи вже її не продовжував.       я часто замислювався, чому він не розповідає мені про свої подвиги, про своїх бойових товаришів, про поранення. напевно тому, що він прагне назавжди позбутися тих тяжких спогадів. спогади про війну, це також спогади про загибель фронтових товаришів, про страждання дітей, про голод та холод. тільки тепер я розумію, що ці спогади були для нього дуже важкими.

я низько вклоняю голову перед подвигами людей. світла вам п’ямять та низький уклін!