Паспорт асоль " пурпурові вітрила "

Ассоль — головна героїня повісті «пурпурові вітрила». ассоль — це дівчина, чия мрія стала дійсністю. ассоль рано втратила матір, і її виховав батько — суворий і замкнутий лонгрен. односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни лонгрен був жорстоким і безсердечним. він не врятував його, коли того відносило в море. а те, що  через нього  померла мері, мати ассоль, власник таверни промовчав. з тих пір ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. крім того, ассоль вважали несповна розуму  після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. за це її називали не інакше, як «корабельна ассоль». за вдачею це була дівчина з багатою  уявою і добрим серцем. вона могла говорити  з деревами та чагарниками, як живими, піклуватися про братів менших, і щиро мріяти. коли вона підросла, то стала справжньою красунею. все що ассоль надягала, здавалося новим і чарівним. її обличчя було по-дитячому наївним і променистим. вона ні на мить не забувала про свою мрію і часто  її уявляла. навіть лонгрен думав, що пройде час, і вона забуде слова казкаря егля. уміння самозабутньо мріяти і ігнорувати злі глузування оточуючих пішли дівчині на користь. у її житті, насправді, з’явився хтось особливий, надів на її палець кільце, поки вона спала. після цього, вона ще більше впевнилася в тому, що «він» скоро з’явиться в її житті. незабаром в селі каперни з’явився той самий корабель з червоними вітрилами, а з ним і артур грей — капітан корабля, відважний моряк, благородна людина, який почув історію про ассоль і втілив її в реальність. паспорт-характеристика образу ассоль родина. батько лонгрен, колишній моряк, мати мері, померла          соціальний статус, матеріальний стан. донька моряка, бідна дитинство. самотність серед людей. тільки батько був для неї близькою людиною й створював атмосферу любові й родинного тепла. заняття, уміння: господарювала вдома, шила, продавати іграшки, спілкувалася з природою, мріяла ставлення оточуючих. більшість людей не розуміли її і не прагнули зрозуміти. тільки батькове серце билося в унісон із серцем ассоль. сприйняття навколишнього світу. відчувала красу природи, яка була для неї живою істотою, поетично сприймала оточуючий світ, у ній жило дві дівчини: одна донька матроса й ремісника, друга — «живий вірш». риси характеру: мрійлива, романтична, добра, працьовита, сильна духом, любить природу і розуміє її; турботлива донька складові щастя: віра в мрію; оптимізм; здатність протистояти труднощам; передчуття дива

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Царь салтан, выбрал себе жену из трех девушек, которые рассказывали о том, что они подарят царю. молодая жена подарила царю сына гвидона. но не обошлось без козней бабы бабарихи, которая подстроила так, что царь повелел посадить царицу и сына в бочку и кинуть в море. но волны выкинули мать и дитя на волшебный остров, где они построили город и стали им править. гвидон вырос, стал красивым, сильным, мужественным и справедливым царем. однажды он спас от злых когтей хищной птицы белоснежную лебедь. она превратилась в красавицу, которая гвидону увидеться с отцом. трижды она его превращала то в комара, то в шмеля, и гвидон прилетал во дворец к царю. также царевна-лебедь подарила гвидону три чуда. служить ему стали тридцать три богатыря, которые живут в морской пучине и выходят на берег охранять царство гвидона. вторым  подарком   стала поющая белка, которая грызет изумрудные орехи. третьим чудом стала она сама. царевна показала свою красоту молодому царю, который незамедлительно на ней женился. царь салтан все-таки приехал к гвидону в гости и узнал свою , повинился перед ней и сыном, а также с позором изгнал из города бабу бабариху и ее приспешников.