Із якою метою людовік 14 перетворив своє життя на суцільний спектакль?

друга половина хvіі – хvііі ст. – період розквіту королівських дворів у європі. але взірцем королівського двору був двір „короля сонця”. для себе людовік xiv наказав побудувати за 18 км від парижа, у версалі, розкішну резиденцію. королівський палац, парками й майданами, мав нагадувати всім і кожному про велич його володаря. навіть статую античного бога юпітера було виліплено з обличчям людовіка xіv. сучасники приписували йому вислів “держава — це я! ”.

коли король здійснював прогулянку по місту, вулиці оціплювалися і люди могли подивитися на короля з далеку. коли королівська карета рухалася через місто, то всі мали чекати на колінах, поки вона не проїде. а якщо у кареті нікого не було, то карате віддавалися особливі почесті.

людовік xiv вважав, що життя короля має бути публічним6 королі мають народжуватися і вмирати на очах у підданих. з цією метою він запровадив цілу систему церемоній, які життя короля. кожен день о 10 годині вечера людовік xiv вечеряв у присутності двору, який музикою. придворний композитор написав спеціальну „симфонію для вечерь короля”. королівський стіл накривався навпроти каміну, а монарху у ій шкатульці тонкої ювелірної роботи підносилися ложка, вилка і ніж. з відціля і пійшов вислів „поставити прибор”.

спальня короля була у центрі палацу, біля неї оберталося безліч народу. існувала спеціальна церемонія вставання короля. коли король вставав, то до його покоїв можна було заходити у такому порядку: члени королівської родини, потім – урядовці, згодом – особи, що мають посади при дворі, а на завершення – придворні. стукати у двері королівських покоїв не дозволялося, лише шкребтися. щоб вийти з кімнати, де знаходиться король, потрібно щоб двері відкрили спеціальні привратники. коли кожен ранок король направлявся у часовню, у придворних була можливість поспілкуватися з королем або подати якесь прохання. тому вихід короля зі спальні збирав багато придворних.

церемонії, палаци, , утримання великого двору потребували величезних витрат. оскільки абсолютний монарх вважав себе володарем усієї країни, то він не обмежував себе у витратах, які лягали важким тягарем на тих, хто сплачував податки. астрономічні витрати королівського двору були однією з причин поразок людовіка xiv наприкінці його життя.

«итоги и значение освободительных войн» в латинской америке

итоги:

1) уничтожение колониальной зависимости, ликвидация препятствий для развития капитализма;

2) утверждение республиканского строя, принятие конституций (бразилия в 1822-1889 – империя);

3) уничтожение рабства, сословного строя, инквизиции;

4) развитие национального самосознания;

5) сохранение пережитков традиционного общества (сохранение крупного землевладения – латифундий, безземелье крестьян);

значение: освобождение бывших колоний от всяких запретов и ограничений в области, от принудительной и мелочной регламентации, ликвидация монополий открыли путь для более быстрого развития их хозяйства. страны латинской америки получили возможность активно включиться в международную торговлю. таким образом, были созданы более благоприятные предпосылки для развития капиталистических отношений.