Мої враження від непрочитаної повісті "коимко"

Війна несе горе всім. кров, біль, страждання випали на долю доросслих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. та як почувалися дітиі підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без дахунад головою, перед щоденною смертельною небезпекою? на собі, своїйдолі відчув чорний подих смерті і григір тютюнник. пізніше, ставшиписьменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долюпокоління. розповідь про дітей війни — основна тема його творчості,зокрема повісті «климко». головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховуувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. вже з початку  повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. а зі смертюдядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. і климко,і його друг зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. самі беззахисні,вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. зрозумівши, щозапасів на зиму обмаль, климко вирішив іти у слов’янськ по сіль, наяку можна було наміняти харчів. подорож далека й безпечна, але климмко готовий терпіти холод і голод заради зульфата, заради наталії мииколаївни і її дитинчати. взає — характерна риса майже всіхгероїв оповідання. на перший погляд безпорадна людина у трагічнійситуації знаходить сили і можливість іншій: хлопці вчительці, старий безногий швець разом з голодним климком ряятують молоденьку дівчину від облави, чужа жінка доглядає хворогоклимка і навіть запрошує залишитися жити у неї. біда зближує, згурртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність оддних і жорстокість та підлість інших. фінал оповідання — трагічний. климко загинув від фашистської куліуже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла надорогу сіль». ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдоюпро благородних людей.схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маєємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.

вели́ка вітчизня́на війна́  (рос.  великая отечественная война,  .  great patriotic war)  —  термін, яким  історіографія  радянського союзу  та низки країн  сндокреслюють  німецько-радянський збройний конфлікт  1941–1945 років у рамках  другої світової війни. був створений  радянською пропагандою  за зразком російської  «вітчизняної війни»  з французами  1812  року.

словосполучення «велика вітчизняна війна» використовується у деяких[прояснити]  пострадянських країнах. в новітній українській історіографії та закордонній білоруській воно замінюється терміном  німецько-радянська війна. поза межами колишнього срср «велика вітчизняна війна» практично не використовується. в країнах її замінює термін  —  німецько-радянська війна    як складова  східного фронту  (.  eastern front); в німецькій історіографії  —  німецько-радянська війна  (нім.  deutsch-sowjetischer krieg),  російський похід  (нім.  russlandfeldzug),  східний похід  (нім.  ostfeldzug).

9 квітня 2015 року верховна рада україни в рамках  «декомунізаційного пакету законів»  ухвалила закон «про увічнення перемоги над нацизмом у другій світовій війні 1939—1945 років»[1], за яким в офіційному документообігу використовуватимуть виключно термін  друга світова війна, а термін «велика вітчизняна» більше не використовується.[2]