Почему чиновники уездного города н боялись приезда ревизора ?

Вгороде везде был беспорядок из за этого чиновники то и боялись

Головні герої: скрудж, його сестра фен та племінник, привид марлей, духи головний герой «різдвяна пісня в прозі» — власник торгового союзу «скрудж і марлей» скрудж. це була дуже скупа і жорстока людина. «через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». люди боялися і не любили його. скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. увечері перед різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. а вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона марлей, про який він давно забув. привид марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. і пообіцяв, що скрудж вночі зустрінеться з духом минулого, духом настоящого різдва. подорож скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє йому багато чого зрозуміти. це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри фен. дух минулого різдва схожий на дитину і має в собі джерело незгасимого, яскравого світла — можливо, це те найкраще, що є в людях у дитинстві і що вони з часом старанно прагнуть приховати. дух нинішнього різдва — життєрадісний, сильний, веселий. з усіх трьох духів він — найенергійніший і найприємніший. можливо, тому, що це різдво — його, і скрудж може змінитися на краще саме нині. дух майбутнього різдва — найпохмуріша постать, невизначена, мовчазна. він має такий вигляд, очевидно, через те, що нічого приємного показати скруджу не зможе. смерть, зрада, радість людей через його загибель — все це вражає і разом з цим зцілює душу героя.