5загадок и отгадок на украинском языке

** * кавунчики дрібненькі, смугасті та кисленькі, у колючки вбралися і кущиком назвалися. (аґрус)* * * мов маленький м’ячик, висить, а не скаче, рум’яне, гладеньке, на смак солоденьке. (яблуко) * * * торох, торох, розсипався горох. почало світати –  нема що збирати. (зірки)* * * дерев’яний та довгенький, маю носик я гостренький. на білому слід лишаю, усіх діток потішаю. (олівець)* * * ухопився за дріт, покотився у світ, потяг близняток цілий десяток. (електровоз)* * * коли хочеш ти читати, то повинен мене знати,  а коли мене не знаєш, то нічого не вчитаєш. (абетка)* * *  з небесної діжки крижані горішки на землю упали, шкоди нам завдали. (град)* * * спритний майстер у стрибках: на деревах, по гілках. вся руда, пухнастий хвіст, рідний дім для неї – ліс. (білка)* * *  на городі нога стоїть, на нозі голова висить. куди сонце повертається, туди голова нахиляється. (соняшник)* * * з небокраю, з-за діброви, вийшли воли чорноброві: принесли водиці дзбан, полили і ліс, і лан. (хмари)* * * не ставок і не ріка, мох росте і осока. там земля - неначе тісто, що воно за дивне місце? (болото)* * * квітка пишна, квітка гожа, на троянду трішки схожа. на кущах вона зростає. хто із вас цю квітку знає? (шипшина)* * * живим зерном народжений, живу я на землі. щодня рум’яним сонечком я сходжу на столі. (хліб) * * * у нашої бабусі сидить дід в кожусі, проти печі гріється, без води умиється. (кіт)* * *  прийшла кума із довгим віником на бесіду із нашим півником, схопила півня на обід та й замела мітлою слід. (лисиця)* * *  найрідніша, наймиліша, всіх вона нас пестить, тішить, завжди скрізь буває з нами. відгадайте, хто (мама)* * * олена зелена, не сіяна, не саджена, хто доторкнеться, той обпечеться. (кропива)* * *  уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (сова)* * *  хоч я і страшнуватий, ось палиця в руці, та як мені прогнати від проса горобців? (опудало)* * *  він скрізь: у полі і в саду, а в дім не попаде, і я тоді лиш з дому йду, коли вже він не йде. (дощ) * * *  цвіте синьо, лист зелений квітник прикрашає хоч мороз усе побив –  його не займає. (барвінок)* * *  сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло, згодом стало біле-біле і за вітром полетіло. (кульбаба) * * *  ніде не купиш, на вагах не зважиш, сам здобуваєш, у комору складаєш. (знання)* * *  неначе паровоз, гуде, шумить, кипить, і пара йде, смачний заварює нам чай. хто ж він такий? от відгадай. (чайник)* * *  стоїть собі літечком на городі тіточка, світлокоса, білочуба, а на ній зелена шуба. (кукурудза)* * *  у лісі зростав, у столяра побував, в кімнаті оселився, полотном укрився. (стіл)* * *  хто завжди правду каже? який є, таким покаже, і без слів про все рас скаже. на нього дивишся, а себе бачиш. (дзеркало)* * *  я порою дощовою –  наче дах над головою. при собі мене тримають, а як дощ  пройде – . (парасолька)* * * у носатого івана одежина дерев’яна. він у чистім полі ходить і по ньому носом водить. не стрижений, не чесаний –  гострим ножем зетесаний. (олівець)* * * в полі жовті промінчата шелестять, немов зайчата, а вусаті ж їхні віти! що це, друзі? мабуть… (жито)* * *  хто крилатий, гарний, гожий, на красиву квітку схожий, має довгий хоботок, п’є нектар ним із квіток? (метелик) * * *  у бабине літо легке срібне сито, не руками ткане, летить ось над нами. що ж це, дитинко? це - … (павутинка)* * * його пожива – це листочки, домівка – деревце чи кущ. з’являється що травня точно поважний, симпатичний … (хрущ)* * *  якщо руки ваші в ваксі,  якщо на ніс сіли клякси, хто тоді ваш перший друг, змиє бруд з лиця і рук? (вода)* * *  щось у небі синім - блим! розкотився в небі грім та гуркоче вдалині. що за дивні ці вогні? (блискавка)* * *  дуже я потрібна всім: і великим, і малим. всіх я розуму учу, а сама завжди мовчу. (книга)  * * * спробуй, друже, відгадати, що за стрій у небесах: чи клубки пухкої вати, чи то пір’я з крупних птах, чи біжить овець отара? ні, пливуть це білі … (хмари)* * *  триколісний друг у мене, має він кермо зелене. ще сидіння та педалі… певно, ви його впізнали? (велосипед)* * *  всюди проживають, по шість ножок моють, можуть мати й крила. але це – не пташки. дітки, відгадали? звісно, це - … (комашки)* * *  ледь помітний він, маленький… то квадратний, то кругленький… як його ти відірвеш, то штани не застібнеш… (ґудзик)* * *

Тема твору: зображення осінніх перетворень у природі.

Ідея твору:  оспівування краси осінніх перетворень.

Основна думка: кожна пора по-своєму чарівна.  

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш

Тематика: пейзажна лірика.

 

Художні засоби.

Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті», «шати барвисті», «ніжно сміється», «цілунками переливними», «срібно-блакитне повітря», «ніжні пісні тиходзвонні».  

Метафора: «грає цілунками», «розсипа вона роси сріблисті».

Персоніфікація:  «осінь … кружляє, тумани розливає, ліс одягає, обливає, сміється».

Оклики: «Ніжні осінні пісні тиходзвонні!»

Перелічення:  «Фарби рожеві, злотисті, червоні».

Порівняння: осінь-маляр із палітрою пишною.

Алітерація: «Там розсипа вона роси сріблисті», «Ніжні осінні пісні тиходзвонні».  

Неологізми: тиходзвонні.