Повідомлення про життя і творчість леоніда глібова

Вірші почав писати російською мовою під час навчання в полтавській гімназії. у 1846 році він відібрав п’ятдесят найкращих своїх віршів і на початку наступного року видав у полтаві їх окремою книжечкою, давши їй назву «стихотворения леонида глебова 1845 и 1846». замість похвали й позитивних відгуків у критиці, учень був викликаний інспектором гімназії і. і. боровиковським для винесення догани за видання книжки без відома дирекції гімназії. глібов був двічі одружений, рідних дітей не мав (діти померли в дитячі роки). по смерті першої дружини глібов жив сам 11 років. всиновив сина другої дружини олександра. з 1861 р. він почав видавати газету «черниговский листок»: йому доводилося бути і редактором, і автором, і коректором. глі-бов-редактор порушував у газеті важливі проблеми того часу, зокрема жіночої освіти, викладання рідною мовою тощо. свої дописи вміщував під псевдонімом простодушний. «черниговский листок» проіснував до 1863 p., коли валуєвським циркуляром було заборонено українську мову. л. глібов «зумів залучити до співпраці у «черниговском листке» багато відомих діячів (п. куліш, о. кониський, о. лазаревський, п. єфименко, п. кузьменко, о. маркевич, о. тищинський, м. олександрович, і. андрющенко та ін.) за зв’язки з членом підпільної організації «земля і воля» і. андрущенком у 1863 р. глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліцейський нагляд. лише через п’ять років глібов виклопотав посаду завідувача земською друкарнею. за п’ять років без роботи він мав удосталь часу на самоспоглядання. хвороба серця й астма підірвали здоров’я леоніда івановича. втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. за п’ять днів до смерті поет продиктував близькому приятелеві останню байку «огонь і гай», якій судилося стати своєрідним заповітом байкаря. залишив глібов великий доробок: байки, пісенно-ліричні твори, вірші-загадки з відгадками, акровірші, які дуже подобаються дітям. ідеалом для л. глібова було спокійне життя, без перевантажень і випробувань. «епітет завзятий мені не личить, — писав він 22 червня 1861 року в листі до о. я. кониського, — тому що я мир і спокій вважаю синонімами щастя». лише велика любов до україни й покликання журналіста підштовхують його до такої клопітної справи, якою було редагування щотижневої газети.

Твір-роздум

Тема:"Човен, море, хмари, вітер. Яке значення мають ці образи у творах українських поетів-романтиків?"

Поезія- це частинка серця творчості України і її митців, яка є невід'ємною в Українській літературі і культурі.

Наші поети творять прекрасні поезії зі старих давен до сьогодення, і для їх створення митці використовують чимало епітетів, гіпербол, порівнянь, іроній, синоніми, застарілі слова і чимало іншого. І деколи поети пишуть такі вірші, де деякі предмети чи тварини мають далеко інше значення, які деколи можна зрозуміти не з першого разу перечитування. І ось наприклад набір слів: Човен, море, хмари, вітер, і ось Євген Гребінка Павлович використав ці слова, але у творі вони мають далеко інші значення, ніж у дійсності. І випливає таке питання "а а що тоді ці слова означають у поезії?". Це досить важке і сварливе питання, тому що кожна людина у поезії ці слова може сприймати по різному, в тому числі і сам Євген Павлович, і для кожної ці слова можуть нести в собі той чи інший смисл, але є один приклад нового значення для цих слів, як їх сприймає Євген Павлович у своїй відомій поезії "Човен". У своїй поезії Гребінка показав ці самі слова, що човен пливе у глибокому морі, але йому заважають хмари, вітер і хвилі. Хтось може це зрозуміти, як звичайне оповідання, але автор до нас хотів донести далеко не розповідь про природу моря. Він у своєму творі показав життя! А чому саме життя? Тому що Євген Павлович охарактеризував життя словами, які є у заголовку. Він зобразив, що Човен-це людина, яка живе, Море- це життя, а Вітер, Хвилі, Хмари- це перешкоди у нашому житті. Автор показав і охарактеризував життя звичайним набором слів, і це геніально, бо не кожен може охарактеризувати Важке просто, так щей і в художньому стилі. Поети характеризують Важке легко і віршовано, що я вважаю геніальним і прекрасним. І кожен поет чи письменник описує щось одне другим по різному, і кожного треба розуміти по різному.

Объяснение:

Ось тобі маленький твір. Надіюсь, він тобі пригодиться ^^