Твір на тему "якою має бути людина? " нужен большой

Чесність. зараз дуже мало людей, яких можна назвати чесними. навіть з самими собою ми намагаємося хитрувати. дійсно, чесність – це не завжди приємно, але справедливо. і правильно. простота. знаю людину, яка при спілкуванні завжди намагається перекривляти, перебивати та переінакшувати слова співрозмовника. вона намагається здаватися розумнішою та кращою за інших… спілкуватися з цим хлопцем практично неможливо – неприємно і нецікаво. але у той же час знаю людей, з якими спілкування є легким і невимушеним. важливою, але рідкою рисою, якою має бути наділена справжня людина, є здатність до самопожертви. кожна матір заради своєї дитини ладна віддати життя… особисто я також міг би пожертвувати власним життям заради найрідніших людей. також я готовий наполегливо працювати заради своєї майбутньої родини, адже бути чоловіком – це означає бути відповідальним. що також являється не менш важливою якістю людини. саме наведені мною людські якості я вважаю найважливішими. без них ми просто істоти, не люди у повному розумінні цього слова. саме ці риси я намагаюся перейняти у своїх близьких, саме їх ціную в людях. хоча є ще одна: гарне, толерантне ставлення до оточуючих. адже як сказав хтось з відомих: «стався до людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе». якщо взяти ці слова за життєвий девіз, то обов’язково досягнеш своєї мети і втілиш мрії, ставши справжньою людиною, цілісною і неординарною особистістю.на жаль, у наш час досить рідко можна зустріти людину. саме так, з великої букви. часто я бачу на вулицях рідного міста «людинок», по-іншому не сказати. вони позбавлені доброти, щирості, людяності, у них відсутнє почуття справедливості та чесність… чому більшість з нас така? чому ми позбавлені певних якостей, без яких поступово перестаємо бути хоча я зустрічав і людей, які справили на мене величезне враження і стали взірцем. деякі їхні якості я хотів би взяти з собою у життя. доброта. пам’ятаю моїх дідуся і бабусю, їхні рідні обличчя. все, що вони роблять для нас – роблять з добротою. бабуся ніколи не підвищує голос – говорить тихо і ласкаво, але не послухатися її неможливо. дідусь обожнює розповідати всілякі фантастичні історії, які завжди чомусь навчають і обов’язково добре закінчуються. як на мене, справжня людина повинна бути доброю. це дуже важливо. щирість. люблю спілкуватися зі своїм дядьком. з ним можна говорити про все, він вислухає і відповість тим же. у його очах немає неправди, цим він винятковий. тож і я у житті намагаюся бути щирим. хоча інколи це навіть шкодить…

Піострів  грецький поліс  аравійський піострів