Основные три части в басне крылова ворона и лисица

Основная мысль:   лесть до добра не доводит, всегда нужно держать "ухо востро" и думать, а почему это тебя так хвалят? наверное, в этом есть какой-то неприятный   так и случилось с вороной: "ворона каркнула во все воронье горло: сыр выпал - с ним была плутовка такова! "  лисица добилась своего, забрала сыр, который "вороне где-то бог послал"

людські почуття… дрібні вони чи високі, але вони керують людиною та її вчинками. самі почуття духовну поживу людині, збагачують її чи принижують. адже і велич людини вимірюється не зростом і статурою, а силою її почуттів. і навіть почуття власної значимості і людської гідності властиві, на жаль, не всім людям.

але варто віддати належне епосі відродження, яка збагатила людину такими шедеврами, які висвітили справжню силу людських почуттів.

твори вільяма шекспіра, розумієш, якою глибиною думки керувався драматург, зображуючи людські почуття. здається, що сам він міг проникнутися почуттями своїх героїв. і герої вони не за назвою, а через надзвичайну силу, яку їм дано автором. але кожний персонаж шекспіра сприймається у нерозривній єдності зі своєю епохою. здається, що для трагедії «ромео і джульєта» було достатньо самих лише почуттів, але автор зобразив і місто-державу верону, і протиборство сімей, і вуличні бої, і , і молодіжні вечірки.

але герої шекспіра, незалежно від місця і часу,- це його сучасники. навіть образи античних персонажів несуть відбиток епохи відродження. і цей відбиток проявляється саме у почуттях. хоча корені конфліктів, в яких перебувають герої, є соціальними, проте трагедії цих героїв суто людські. людська велич - у вічному протиріччі з людськими і недоліками. хіба що макбета можна зарахувати до злодіїв, а всі останні - просто люди. але важливо, що тягар, який лежить на душі у кожного персонажа, він несе по-своєму.