Твір на тему - література рідного краю (київ)

Рідний край – це місце, де я народився, місце, яке мені дуже дорого. мені дорогий рідний край, тому що я тут народився, перший раз почав ходити, говорити, вчитися. тут я вперше пішов до школи, в перший раз святкував день народження, новий рік та інші чудові свята. тут мої родичі, моя сім’я, друзі, знайомі, з якими я проводжу дуже багато часу, і з цими людьми пов’язано багато приємних вражень. я впевнений, що у кожної людини є приємні і хороші спогади про рідний край. рідний край – особливе місце, все тут рідне, знайоме. люди, що народилися в одному краї і що зустрілися в іншому місті або країні, щиро раді зустріти земляка, навіть якщо його не знають. природа тут особлива, не така, як в інших місцях . мій рідний край гарний у будь-яку пору року. влітку мені подобаються зелені простори полів і лугів , восени – золотисті березові гаї, а взимку – білі замети і сніжинки, що повільно летять до землі, хуртовини і іскристий на сонці сніг. кожна квіточка знайома, кожна стежинка, і навіть не хочеться нічого зривати, знаючи, що це росте на рідній землі.природа рідного краю – це не тільки краса пейзажів, але ще й стан душі, надзвичайно гостре відчуття справжньої батьківщини, яке кожна людина трепетно ​​зберігає в собі довгі роки. безтурботність долин і полів, велична гордовитість лісів, неспішні річки і дзеркала озер, мінлива волелюбність моря – всі ця природна краса воістину прекрасна.

Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу - це джерела мудрості. книга - бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. мудрість - велика.  («повість минулих літ»). «книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить».