Твір-роздум : обов'язок! ти величне, велике слово. це саме те велике, що підносить людину над собою

Про дружбу, обов’язок, честь і безчестя

        друг усім — нічий друг.          аристотель                    обов'язок! ти величне, велике слово. це саме те велике, що підносить людину над самою собою.          кант                    приховуючи істину від друзів, кому та відкриєшся?           козьма прутков                    єдина справжня розкіш — це розкіш людського спілкування.          а. де сент-екзюпері                    честь не можна відняти, її можна втратити.          а. чехов                    чесність помирає, коли продається.          ж. санд                    що таке друг? обраний нами родич.          к. гельвеціп                    я не потребую друга, який, в усім зі мною згоджуючись, змінює зі мною погляди, киваючи головою, адже тінь те ж саме робить краще.          плутарх                    забувай, ти завжди відповідаєш за всіх, кого приручив.          а. де сент-екзюпері                    всяк правду знає, та не всяк про неї дбає.          українське прислів’я

На картині "напровесні" художниця зобразила нічим, на перший погляд, не привабливий пейзаж. але це тільки на перший погляд. придивившись уважними очима, помічаєш просту красу цього краєвиду, нібито дивишся з розчиненого вікна. на передньому плані дві молоді верби. ці дерева виросли зі старого пня, їх оточують вербові пагони. ніби відчуваєш пальцями мереживо тоненьких гілочок, шорсткість гнучких стовбурів. неподалік — білокора берізонька. на задньому плані картини все губиться в тумані. добре видно, що весна вступила у свої права. пригріває сонечко, де- не-де крізь торішню рослинність пробивається тендітна зелень. але природа ще не скинула з себе покриви зимового сну. уранішній туман не розсіюється довго. дерева не поспішають убиратися в зелені шати. катерина білокур майстерно використовує жовто-зелені, світло-блакитні кольори, поєднуючи їх з темно-брунатними. від картини "напровесні" віє якимось особливим весняним настроєм. цей пейзаж викликає радість від спілкування з рідною природою, а також робить нас душевно щедрішими, людянішими. я вважаю, що з такою любов'ю передати красу природи могла лише щира й добра людина. саме такою світлою людиною була талановита художниця катерина білокур.