Учому виявився гуманізм вільгельма телля

“у чому виявляється гуманізм вільгельма телля” за твором шиллера “вільгельм телль”вільгельм телль являється героєм швейцарії. його ім’я згадується в багатьох народних легендах. в творі шиллера герой розкривається як безстрашний стрілок, борець за справедливість та гуманіст. його вчинки вражають своєю сміливістю та відвагою. телль сприймається як символ боротьби за національні інтереси та свободу.телль був звичайним селянином та жив зі своєю родиною в горах. швейцарія була захоплена австрійським герцогством. завойовники встановили нові порядки та все частіше ці правила були спрямовані на придушення волі та честі людей. так одного разу телль зі своїм сином не вклонився шляпі, що була розташована на площі. за такий ганебний вчинок герцог наказав селянину збити стрілою яблуко на голові свого сина. та телль дуже гарно стріляв і виконав безглуздий наказ. це було останньою краплею в чаші терпіння героя. в суспільстві вже назрівало повстання та селянин стояв в стороні від цих подій.

після приниження на площі, він зробив свій вибір в сторону боротьби за вільне життя на своїй рідній землі. за непокору телля відправляють до в’язниці. на морі підіймається буря і селянину розв’язують руки. це було спасінням і герой втікає від охорони. він дуже гарно знав гори, тому сховатися там не було великою проблемою. згодом селянин так же одним пострілом вбиває герцога. герцог знав, хто його вбивця.під час народного повстання, телль відважно бере участь у битві. він захищає свою рідну землю та своїх земляків. він дуже любив людей та захищав їх інтереси. коли до нього прийшов племінник імператора, селянин вказав йому шлях в італію через гори тим самим рятуючи йому життя. саме теллю спадкоємець престолу зміг відкрити своє обличчя, бо про гуманізм селянина вже при житті ходили легенди.таких героїв як телль часто не вистачає в сучасному суспільстві. байдужість людей руйнує націю, мову, індивідуальність та незалежність.

Тема: обломов и штольц  в романе и. а. гончарова “обломов” одним из основных приемов для раскрытия образов является прием антитезы. при противопоставления сравниваются образ барина ильи ильича обломова и практичного немца андрея штольца. таким образом гончаров показывает, в чем сходство и в чем различие данных героев романа.  что касается внешнего вида героев, то обломов - «человек лет тридцати двух-трёх лет от роду, среднего роста, приятной наружности, с тёмно-серыми глазами, но с отсутствием всякой определённой идеи, всякой в чертах лица» , «цвет лица < … > безразличный» ; а штольц «весь составлен из костей, мускулов и нервов, как кровная лошадь» , «худощав» , «цвет лица ровный, смугловатый» , «глаза < …> выразительные.  методы воспитания героев различны: родители обломова «чинили препятствия к учению» , «усердно хлопотали, чтоб дитя было всегда весело и много кушало» . у штольца – воспитание с методов спартанской системы: «с восьми лет он сидел с отцом за карой, разбирал по гердера, виланда, библейские стихи» , читал произведения и французских писателей.  значение труда у персонажей было также различно: в обломовке он являлся наказанием, а для андрея занимал первостепенное значение.  противоположность характеров героев заложена в подборе гончаровым фамилий: в толковом словаре в. даля зафиксировано старинное слово «облый» - «неуклюжий, тучный, круглый» , а фамилия штольц переводится с языка, как «гордый» .  душа обломова восточная и созерцательная, герой не случайно облачён в азиатский халат. любое занятие для героя является непосильным трудом, тем самым формируется жизненная позиция «vita passiva» (итал. пассивная жизнь) . штольц, наоборот, крайне деловит: посещает светские рауты, знакомится с золотопромышленниками. герою не хватает времени на сентиментальность. его жизненная концепция: «vita activa» (итал. активная жизнь») .  итак, обломов и штольц, с одной стороны, являются : илья влачит бессмысленное существование, а андрей разумен и полезен. невольно задаёшься вопросом: что же сближает данных персонажей? я полагаю, что они взаимно дополняют друг друга: в каждом и них есть то, чего не достаёт другому.  подводя итоги, хотелось бы отметить, что гончаров хотел отразить в илье ильиче типичные черты дворянства, а штольцу отводилась роль человека, способного сломить “обломовщину”. но, прочитав роман, я не смогла представить героев столь однозначными. личность ильи ильича вызывает противоречивые чувства: сожаление о его и симпатию, потому что обломов вобрал в себя противоречивые черты национального характера. современная жизнь требует “штольцев”, и они, безусловно, появляются. но россия никогда не будет состоять только из таких характеров. людей всегда отличали широта натуры, способность к сочувствию, живая и трепетная душа. хочется, чтобы практические качества штольца и “чистая, как хрусталь”, душа обломова соединились в современном человеке.