Потрібен твір на тему "мої думки і почуття викликані творами франка"

Збірка «зів’яле листя» —- велике досягнення в скарбниці української літератури. і. франко писав її більше десяти років, давши їй підзаголовок «лірична драма». збірка вийшла в 1896 році. то були найтяжчі роки в житті поета. він зазнав пекучих ударів з боку шляхти, урядових сил. до того ж і. франко не мав і особистого щастя. обставини розлучили його з коханою — ольгою рожкевич, до якої він серцем линув і прагнув поєднати з нею своє життя. усе це викликало сумні мотиви збірки. видатний поет і вчений максим рильський збірку «зів’яле листя» поставив поряд з кращими інтимними поезіями т. шевченка і о. пушкіна. великого каменяря захоплювала краса народної пісні, її глибокий ліризм, тональне багатство і безмежний оптимізм. ряд поезій у збірці «зів’яле листя» написаний у стилі українських народних пісень. поезії «ой ти, дівчино, з горіха зерня», «ой ти, дубочку кучерявий», «ой жалю, мій жалю», «червона калина, чого в лузі гнешся? » завдяки своїй милозвучності і яскравості образів стали відомими широкому загалу. вони чарують нас своєю щирістю, образністю, мелодійністю. мені дуже подобається поезія «ой ти, дівчино, з горіха зерня…» контрастними порівняннями, що властиві народній пісні, франко зображає красу дівчини, яка чарує душу закоханому, пробуджує палке почуття любові: ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько — колюче терня? чом твої устоньки — тиха молитва, а твоє слово остре, як бритва? чом твої очі сяють тим чаром. що то запалює серце ? ми відчуваємо, як страждає ліричний герой. для нього мила, яку він втратив, водночас радощі і горе. лишилася тільки невгасима любов, яка ранить його серце. тебе , любити мушу, тебе кохаючи, загублю душу! очі коханої — кращі від сонця, вони запалюють серце . поезія «червона калино, чого в лузі гнешся? » пройнята глибоким ліризмом і високою музичністю. читаючи її, ніби чуєш журливу мелодію, співзвучну глибоким переживанням червоної калини. ця поезія — своєрідний діалог між дубом і калиною, діалог сили і ніжності. трагедія калини в тому, що дуб своїм гіллям закрив їй сонце, підточив сили: я в гору не пнуся, я дубам не пара, я дубам не пара; та ти мене, дубе, отінив, як хмара, отінив, як хмара. калина прагне до світла, до сонця, як людина — до життя, щастя, краси, любові. мені здається, що краса природи в зображенні поета не мертва, а персоніфікована. поезія викликає в душі читача бадьорі, світлі почуття. ряд ліричних поезій збірки («безмежнеє поле…», «не минай з погордою», «твої очі, як те море») покладено на музику. особливо чарує нас романс к. данькевича на слова чудового вірша франка «чого являєшся мені у сні? » в ньому хвилююче відтворено велику, ніжну, але неподільну любов юнака. тільки у сні з’являється його образ коханої, тривожить його зранене любов’ю серце. герой щиро кохає свою милу, хоч вона й згордувала ним. довга розлука ятрила серце пекучим болем, але не згасила вірного кохання. свою безнадійну любов герой переливає в сумні пісні: в життю ти мною згордувала. моє ти серце надірвала, із нього визвала одні оті ридання голосні — пісні. завершується ця поезія звертанням до коханої: являйся, зіронько, мені хоч в сні. здається, що ці рядки поет писав кров’ю серця. такі вони ніжні, сердечні. високі почуття любові оспівуються і у поезії «не раз у сні являється мені»: не раз у сні являється мені, о люба, образ твій, такий чудовий, яким яснів в молодощів весні, в найкращі хвилі свіжої любови. чарівна і неповторна інтимна лірика великого сина україни дає читачам силу і наснагу, наче джерельна вода. лірика франка безсмертна. краще м. коцюбинського не скажеш: «у франка є прекрасна річ — лірична драма «зів’яле листя». се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш і кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові — лірикові, співцеві кохання і настроїв». сподобався твір?   збережи в закладках - » мої думки і почуття, викликані творами збірки . і. франка ‘зів’яле листя». це не складно, зате не втратиш! рекомендую також наступні твори: нет подходящих публикаций читать полностью:  

пасивний,тому що не вказано ким.