Твир -оповидання на основи побаченого

моя бабуся — навдивовижу добра та чуйна людина. незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється.  моя бабуся мешкає у селі. у неї є невеличке господарство: город, кізочки, курочки і песик жучка. усе це потребує піклування та догляду. моя бабуся дуже працелюбна.одного разу ми сиділи з нею на подвір ї и мені бабуся розповідала про свою подорож до криму: у криму я була не вперше, але ялта вразила мене тим, що зусібіч горами і знаходиться ніби у своєрідній чаші. цим обумовлений її специфічний клімат, дуже корисний для тих, хто страждає на легеневі хвороби, зокрема на туберкульоз.ми купалися в морі, ніжилися на сонці, подовгу гуляли по набережній, а потім забрідали навіть у невідомі куточки ялти — просто ходили по вулицях, куди виведе. а якось поїхали на водоспад учан-су — найбільший водоспад у криму, який постачає водою всю ялту. це неймовірне видовище — вода, що падає з висоти й перетворюється на стрімку гірську річку, яка жваво біжить униз між камінням. до речі, нам пощастило побачити цей водоспад у повній красі, адже влітку він зазвичай пересихає.гірське повітря свіже і чисте, напоєне пахощами зелені та квітів, тому дихається надзвичайно легко. навкруги росте безліч розлогих дерев, які милують око своїми зеленими кронами. мені дуже в горах, навіть не хотілося йти звідти.ми побували також на галявині казок, де зібрані статуї різних казкових персонажів — від баби-яги до мауглі. а потім завітали до ялтинського зоопарку, який знаходиться поруч. це так званий «контактний» зоопарк, де звірі ніби гуляють на свободі. там можна пограти з тигреням, погодувати з рук антилопу, майже впритул підійти до тигра! ми зробили багато фотознімків на згадку про нашу подорож. враження від неї залишаться зі мною назавжди.