Твір люди господарі своєї долі за творчістю т.шевченка

на нашій планеті живе безліч людей, котрі мають свої почуття, свої думки і свою долю. кожне наше рішення, кожний крок – змінює нашу життєву стежинку. у одних людей, котрі присвятили своє життя родині, дітям та взаємним почуттям – стежка квітуча та хвиляста. в інших, хто усе життя пробув на самоті – вона в темних плямах.

ще з народження нас оточують батьки та друзі, котрі повчають і нам у якихось життєвих рішеннях. але, коли людині виповнюється вісімнадцять років, її життя вже лише в її руках. і саме від неї залежить те, якою  саме буде її доля. ми вибираємо собі друзів, другу половинку, кар’єру. все це – підґрунтя нашого життя. і у цьому ми переконуємося навіть у творах т.г.шевченка. у своїх віршах він не раз закликав людей боротись за справедливість, за свої права та за свою долю. закликами до дії увесь «кобзар», що не може не розчулити навіть саму міцну душу людини.

і, читаючи такі поеми, як «катерина», «причинна» та інші ми бачимо, які тяжкі рішення доводилося приймати головним героям, котрі назавжди змінюють усе їх життя.

ми – господарі своєї долі. ніхто не має права робити за нас нашу історію. навіть маленькі кроки до майбутнього вже змінюють щось у нашій життєвій стежинці. завдяки віршам шевченко, ми розуміємо, що, якою би не була дорога на нашій стежці, людина в праві її змінити. для нас зараз наша майбутня дорога – це навчання. воно прокладе нам шлях до дорослого життя, і саме ми – майбутні господарі цього життя.

1глава-император александр в   2 глава-конфуз   3 глава-подарок   4 глава-поручение имератора николая павлоча  5 глава-тульские мастера  6 глава-исчезновение мастеров  7 глава-поломничество к иконе св. николая  8 глава-платов в дороге  9 глава-затворничество мастеров  10 глава-платов в гневе  11 глава-платов и имриратор  12 глава-замишательство при дворе  13 глава-искусство тульских мастеров  14 глава-триумф левши  15 глава-левша в лондоне  16 глава-левша на коробле  17 глава-пари левши и шкипера  18 глава-болезнь левши  19 глава-смерть левши  20 глава-эпилог