1) дайте краткую характеристику элемента серы. положение в периодической системе; электронная конфигурация атомов; валентные возможности; возможные степени окислени(с примером веществ); высший оксид, его характер; высший гидроксид, его характер; водородное соединение. 2) даны следующие вещества: фтор, фторид натрия, фторид кислорода(ii). напишите формулы этих веществ и определите тип связи. покажите направление смещения электронной плотности, если она смещена; ответ мотивируйте. составьте электронные формулы для данных веществ. обязательно ! 3) закончите уравнения реакций, составьте схемы электронного и расставьте коэффициенты в уравнениях: р + о2 = li + n2 = zn + fe2(s04)3 = 4) преобразуйте данные схемы в уравнения реакций, составьте схемы электронного : nh3+o2-> n2+h2o cu+hno3( разб) -> cu(no3)2+no стрелочка вверх +h2o

1)

сера -неметалл

располагается в 3 малом периоде, в vi главной подгруппе.

(схема строения атома во вложении)

валентные возможности атома характеризуются числом неспаренных электронов на последнем уровне. так как у серы нормального строения 2 неспаренных электрона на внешнем слое, то валентность должна проявляться 2, но в виду того что электроны с 3p могут переходить на свободные орбитали 3d (см. схему) валентность серы бывает и iv, vi.

возможные степени окисления:

      -2      0    +4            +6

h2s,  s,  so2,    so3

so3 - высший оксид (кислотный)

h2so4 - кислота (кислотные свойства)

h2s - высшее летучее водородное соединение

2)

f2  - ковалетно-неполярная связь

naf - ионная связь

f2o - ковалетно-полярная связь

схемы во вложении 2

(х - электроны на внешнем уровне, стрелка - смещение эл.плотности)

3)

  0              0              +5 -2

4p + 5o2 = 2p2o5

4|p [0]      -5e  = p[+5]   | восстановитель, окисление

5| o2[0]  +4e = 2o[-2] | окислитель, восстановление

    0          0                +1-3

6li + n2 =. 2li3n

6|li [0]      -1e  = li[+1] | восстановитель, окисление

1| n2[0]  +6e = 2n[-3] | окислитель, восстановление

  0          +3  +6-2              +2+6 -2            0

3zn + fe2(so4)3 = 3znso4 + 2fe

3|zn [0]      -2e  = zn[+2] | восстановитель, окисление

2| fe[+3]  +3e = fe[0]      | окислитель, восстановление

  4)

  -3 +1          0                  0             +1 -2

4nh3 + 3o2 = 2n2 + 6h2o

2|2n [-3] -6e   = n2[0] | восстановитель, окисление

3|o2[0] +4e = 2o[-2]| окислитель, восстановление

  +1+5-2                                0            +2  +5 -2              +2-2      +1-2

8hno3(разб) + 3cu  = 3cu(no3)2 +2no + 4h2o

3|cu [0]      -2e  = cu[+2] | восстановитель, окисление

2| n[+5]  +3e = n[+2] | окислитель, восстановление

1.сера - элемент, находящийся в главной подгруппе vi группы, в 3-м периоде.эл. конфигурация - 1s2 2s2 2p6 3s2 3p4валентные возможности и степени окислениян2s (2) so2 (4)  h2so3(4) so3 (6)h2so4 (6)высший оксид - оксид серы (iv) (серный ангидрид)  so3, кислотный характергидроксид - h2so4 - кислотаводородное соединение h2s2.f2( ковалентная неполярная),   naf ( ионная), of2( ковалентная полярная)вторую часть не знаю как делать4. 4nh3+3o2-> 2n2+6h2o  -3                     02n     -2*3e  -> n2             6                   2                                                       120                         -2o2   +2*2e     ->   2o         4                 3cu+4hno3( разб) -> cu(no3)2+2no+4h2o0                         +2cu       -2e   ->   cu           2                   3+5                     +2                       6n       +3e  ->   n               3                   2 

Працюючи з розчинами важливо знати, скільки розчинної речовини в них міститься. Уявіть собі, що могло б статися, якби фармацевт виготовив очні каплі завищеної концентрації.

Існує кілька ів вираження кількісного складу розчину. Найчастіше вміст речовин в розчині виражають у масових частках.

Масова частка (w) – це фізична величина, що визначається відношенням маси розчиненої речовини до маси всього розчину.

Масова частка

де wр – масова частка розчиненої речовини; mр – маса розчиненої речовини; mр-ну – маса розчину.

Масова частка не має розмірності і є додатнім число, меншим за одиницю. На практиці масову частку розчиненої речовини часто виражають у долях одиниці або у відсотках:

Масова частка

Розглянемо приклад розрахунків масової частки розчиненої речовини.

Приклад 1. Визначити масову частку купрум (II) хлориду у розчині, який містить 30 г CuCl2 і 170 г води.

Дано:

m(CuCl2) = 30 г

m(H2O) = 170 г

9-6-1

Розв’язання:

Скористаємося наведеною формулою:

9-6-2

w (CuCl2) – ?

Відповідь: = 15 %.

Це означає, що у 100 г розчину міститься 15 г солі і 85 г води. На масу солі припадає 15% від маси всього розчину.

Масова частка показує скільки грамів розчиненої речовини міститься у 100 г розчину.

Приклад 2. Випаровуванням 250 г розчину добули 5 г солі. Яка була масова частка солі в розчині?

Дано:

m(р-ну) = 250 г

m(солі) = 5 г

9-6-3

Розв’язання:

9-6-4

w(солі) – ?

Відповідь: = 2%.

На практиці часто треба приготувати розчин із заданою масовою часткою розчиненої речовини.

9-6-5 або 9-6-6

Для цього необхідно знати скільки води і розчиненої речовини потрібно взяти, щоб добути розчин із заданою масовою часткою речовини.

Приклад 3. Визначити масу купрум (II) хлориду і води, необхідної для приготування 300 г розчину з масовою часткою солі 0,15 або 15%.

Дано:

m(р-ну) = 300 г

wр = 0,15 або 15%

mр = w • mр-ну або 9-6-7

Розв’язання:

1. Спочатку обчислюємо масу солі, необхідної для приготування розчину: m(CuCl2) = 0,15 • 300 = 45 г або m(CuCl2) = 9-6-8 = 45 г.

2. Обчислюємо масу води:

m(H2O) = m розчину – m речовини

m(H2O) = 300 – 45 = 255 г.

m(солі) – ?

m(води) – ?

При роботі з розчинами зручніше брати не масу води, а її об’єм. Для знаходження об’єму води необхідно її масу поділити на густину.

Якщо масова частка 2%, то це означає, що в 100 г розчину міститься 2 г речовини і 98 г води

9-6-11

m (розчину) = m (реч.)+ m (розчинника)

9-6-9, де V – об’єм; m – маса ; ρ – густина.

1 л води = 1000 мл.

ρ(H2O) = 1 г/мл.

Звідси: 9-6-10 = 255 мл.

Відповідь: m(CuCl2) = 45 г, m(H2O) = 255 г або 255 мл.

Для того, щоб приготувати 300 г розчину з масовою часткою 15% необхідно зважити 45 г CuCl2 і вмістити її в колбу. Мензуркою відміряти 255 мл води і вилити в колбу з сіллю і перемішувати доти, поки не розчиниться вся сіль.

Підсумок:

Масова частка розчиненої речовини у розчині – це відношення маси речовини до маси розчину.

Розчин складається з розчинної речовини і розчинника.

?

Що таке розчин?

Що таке масова частка розчинної речовини?

Що означає: а) 5% розчин солі; б) 20% розчин солі?

Як можна приготувати розчин із заданою масовою часткою розчинної речовини?