Скласти казку про діда мороза і лісових мешканців

Сьогодні вранці снігуронька прокинулася ранёшенько. вона і поспала всього годинку. адже вона - чарівниця, а чарівники рідко сплять по багато - тільки коли зроблять якісь величезні і дуже важливі справи.тільки вона солодко потягнулася і сказала всього всесвіту слова своєї любові і вдячності, як почула стук у віконце. це стукав її снігур-листоноша. у діда морозу і снігуроньки багато помічників-листонош.а для особливих цікавих справ у снігуроньки є і особливі помічники. і один з них - якраз цей снігур.- доброго ранку, моя чудова пташка! - сказала снігуронька. - де ти бував, що приніс? -сьогодні я знайшов біля одного будинку на дереві нову прекрасну годівницю! - радісно прощебетав снігур. а коли вдосталь наклювали насіння і поговорив з синичка, дивлюся - а на даху годівниці лежить листа. а на ньому написано: «снігуроньці». я зрадів - його хвать! і ось - приніс тобі. читай! і снігур подав снігуроньці рожевий конвертик з написом «снігуроньці».- ну що ж, і тобі! ти такий розумний! - подякувала снігура снігуронька і відкрила лист.«здрастуй, дорога снігуронька! » - почала вона вголос читати.«мене звуть настенька. мені 5 років. і за мене пише моя матуся, а я їй кажу, що писати. ми з мамою запрошуємо тебе до себе в гості. сьогодні ми з мамою будемо пекти новорічні пряники і будемо дуже раді, якщо ти будеш їх робити і піч з нами. а потім разом поп'ємо чаю, пограємо. і ще ми приготували для тебе і дідуся мороза подарунки ітай до нас! ми дуже тебе чекаємо! »і внизу друкованими літерами настя написала сама: снігуронька! я тебе люблю! настя »- а що - сказала снігуронька. можна і злітати до настусі і її мами в гості! покажеш дорогу? - запитала вона у снігура.- ти ж тепер все знаєш! - здивувався снігур.-звичайно, знаю - заусміхалася снігуронька. зате разом веселіше! -воно звичайно - цвірінькнув снігур та сіл їй на плече.і ось снігуронька взяла свій чарівний скринька. подзвонила три рази в дзвіночок. і тут же до порогу хатинки підлетіли її чарівні сани.скажіть дідуся мороза, коли він повернеться, що я вирушила в гості. до вечора повернуся - рукою сніговика снігуронька.- чудового подорожі! - їй услід своїми рукавицями сніговики. вони були дуже задоволені своїми чарівними рукавицями. це снігуронька їх вчора зв'язала своїми чарівними спицями та подарувала їм і дідуся мороза по парі нових чудових рукавиць.а снігуронька тим часом вже стояла на порозі настенькіного будинку. спочатку до насті в вікно постукав снігур. вона зраділа і підбігла до вікна.- пррівет! открривай вікно, а потім ! - цвірінькнув снігур.- що - здивувалася настя і відчула, як брови її від подиву поповзли кудись вгору.-открривай кажу! там вже снігуронька зачекалася! і я тут теж! сама ж завалу в гості! - цвірінькнув снігур та клюнув пролітає повз нього сніжинку! - ! - закричала настя. вона миттю піднялася на підвіконня і стала відкривати кватирку.- ти куди - заметушилася мама. а ну злазь звідти зараз же! - злякано сказала вона.-мама мама! до нас снігуронька приїхала! - радісно закричала настя.-що ? ? - ще більше здивувалася мама. вона підійшла до вікна.-открривай давай! чого дивишся? - обурено цвірінькнув снігур. - самьдіокликали в гості, а самі не пускають ! де ваше гостинність? чірік ! -ой, вибачте, будь ласка! - розгублено посміхнулася мама і відкрила кватирку.в цей час в двері постукали. мама відкрила двері - і ахнула: на порозі стояла снігуронька! справжня! -чудесного дня! -попріветствовала снігуронька. - можна увійти? -звичайно! - вклонилася мама. і сама здивувалася ще більше. чудеса почалися! і причому - ще вчора! снігуронька увійшла в будинок.а дідусь мороз обдарував всіх хлопців - все отримали і чарівну сніжинку, і те, про що довго мріяли! не забув дід мороз і про мам - вони теж були тепер з подарунками і дуже задоволені - кожна отримала подарунок до душі.все не перестаючи дякували діда мороза і всіх лісових мешканців! звичайно, не хотілося розлучатися. все від'їжджають, сівши в сани, ледь стримували сльози - і від щастя, і від небажання розлуки. пора! дід мороз теж сів у свої сани, і все сани злетіли вгору і швидко помчали по зоряному морозному неба. все-таки казка - це диво! коли все вже були вдома і лягли спати, у них перед очима досі стояли і дід ​​мороз, і снігуронька, і все-все-все звірі і весь цей чудовий день.і кожен, засинаючи, сказав це важливе і чудове слово: - дякую! 19-20.12.2013 ранок)

моя матуся кожного дня робить для мене щось приємне, вона дарує мені свою любов і тепло. саме це, я вважаю найбільшим у світі добром. я дуже вдячний їй за це і тому намагаюсь бути слухняним і виховаим. ще я хочу згадати про те   добро, яке мені дарують й інші члени родини. вони мені цінні   поради, що дійсно мені вирішувати багато проблем. 

я вважаю: добро - це найцінніший скарб, що є в душі кожної людини. і тому так важливо не втрачати його, а просто дарувати рідним і близьким його маленькі шматочкии кожного дня і звичайно ж отримувати його зворотньоⓐ