Потрібно твір на тему "сім*я дикої качки" дуже ! що мені в цьому творі

від самого народження ми пізнаємо цей великий прекрасний, неозорний світ, вчимося жити в ньому так, щоб відчувати гармонію взаємин між людьми і гармонію співіснування з живою природою.саме ці проблеми порушує в своєму оповіданні «сім'я дикої качки» український письменник євген гуцало. письменник самобутнього, багатогранного таланту, він написав багато оповідань і новел для дітей середнього шкільного віку, прагнучи своїми творами не лише відтворити існуючу реальність, а й виховати справжніх людей. його оповідання вчать цінувати чисту, нескорену дитячу душу, боротися з лицемірством і страхом, з проявами нелюдяності і бездушшя.оповідання «сім'я дикої качки» знайомить нас з юрком і тосею —головними героями, які, потрапивши в одну й ту саму ситуацію, по-різному проявляють себе, по-різному до неї ставляться.юрко — міський хлопець, він приїхав влітку в село до бабусі. рано-вранці він із задоволенням йде через ліс на ставок , сподіваючись на добрий улов. радість від ранкової тиші лісу, від красивої природи переповнює душу хлопця і він не в змозі стримати крик радості, який виривається з його грудей. природа, ніби жива, спочатку здивовано прислухається до цього крику, потім стривожено лякається і завмирає в передчутті недоброго. і нам одразу стає зрозуміло, що юрко не турбується за збереження тиші лісу, байдуже йому, що його крик може переполошити мешканців лісу.тося — сільська дівчина. вона виросла серед природи, любить її і поважає її закони. тося навіть спілкується з природою і розуміє мову дерев їй дуже цікаво з юрком, від нього вона дізнається багато цікавого про міське життя і різні дива. тося щиро вірить у все, що їй розказує юрко; не підозрюючи, що майже всі історії вигадані і траплялися не з ним. дівчині кортить спілкуватися з юрком, вона ходить за ним усюди. і хоча юрко спеціально вийшов на раніше, щоб тося за ним не пішла, та вона все одно прокралася лісом і прийшла на ставок. риболовля видалася невдалою, і юрко звинуватив у цьому тосю, хоча й розумів, що вона не винна.

В летний солнечный день мальчик отправился в лес. Там было очень красиво. Листья берез золотились на солнце, солнечные зайчики бегали по траве, солнце было и в небе, и на земле.

Вдруг мальчику услышал, как кричит кукушка. Он много раз слышал ее пение, но еще ни разу не видел саму птицу. И потому она казалась ему похожей на сову, с большой головой.

Мальчик решил посмотреть на кукушку и пошел на ее голос. Но кукушка запела в другом месте, потом в следующем.

Мальчик решил, что кукушка играет с ним в прятки, и спрятался сам. А потом закуковал из кустов.

Вскоре он услышал кукушку совсем рядом и выглянул из кустов. Через поляну пролетела какая-то птица, серая, с длинным хвостом. Мальчик принял ее за молодого ястреба. Но птица вдруг села на ветку и стала куковать.

Так вот она какая, кукушка!

И вовсе не на сову она оказалась похожа, а на ястреба.

Мальчик громко кукукнул, и испуганная кукушка улетела.

Так мальчик открыл первую тайну леса. А став взрослым много лет ходил по лесам, изучая природу, но так и не смог открыть все ее тайны.