Твір на тему "вік живі – вік- учись" на півсторінки

у народі кажуть: вік живи — вік учись. виникає логічне запитання: “невже в школі й університеті недоучують? ” чи цей вислів стосується лише тих, хто в дитинстві й ранній молодості нестаранно гриз граніт науки, а потім мусить протягом життя заповнювати прогалини у своїх знаннях?

на мою думку, вислів «вік живи—вік учись» слід розуміти не просто, як загальну фразу, що стосується лише шкільних знань, а в цілому – набуття життєвої мудрості, умінь, досвіду.

довести своє твердження я можу таким аргументом: по-перше, саме визначення слова «навчання» кожен розуміє по-різному. ось, наприклад, степан радченко із роману в. підмогильного «місто» вважав, що вчитися потрібно для того, щоб у майбутньому чогось досягти. і він таки вивчився, але це не ті знання, які потрібні людині. він просто вчився, але це не є показником його здобутих знань. адже людина не може жити, керуючись   тільки науковими знаннями, я , цього замало для повноцінного життя.

по-друге, люди, які прожили декілька десятків років, запевняють нас в іншому, а саме: знаннями є і досвід, і навички разом узяті. варто згадати історичних персоналій нашої країни, а саме ярослава мудрого. він був неперевершеним політиком, дипломатом, батьком, філософом. йому вдалося мудро зосередити владу в своїх руках і припинити міжусобиці, котрі в той час набрали великого розмаху. саме завдяки його твердому розуму, здобутих знань та досвіду він вдало керував державою.

отже, ми повинні не просто здобути освіту і цим самим засвідчити свою мудрість, а вміти вчитися, з користю пізнавати все, що нас оточує, набувати життєвого досвіду стільки, скільки живемо