Коллективизация сельского хозяйства краткое содержание. 1.причины колективизации. 2.раскулачивание. 3.головокружение от успехов. 4.результаты колективизации. 5.колхозное крестьянство. это вообщем план,по нему составьте краткое содержание !

коллективизация сельского хозяйства:

1.причины колективизации: - советская промышленность находилась на этапе зарождения и требовала много крупных капиталовложений, - был кризис хлебозаготовок.

2.раскулачивание – политика в рамках коллективизации, проводившаяся с 1930 по 1954 годы. суть политики – преследование крестьян, массовому выселению в специальные поселения, конфискация собственности, расстрелы.  

3.головокружение от успехов – статья иосифа сталина как генерального секретаря центрального коммитета вкпб, которая опубликована в 2930 году в газете «правда». статья сталина была посвящена коллективизации и ее дальнейшим перспективам, а именно перегибам на местах, исключение самодеятельности и необходимости следовать генеральной линии партии.

4.результаты колективизации: - кулаки или зажиточные крестьяне/фермеры были ликвидированы; - в селе все стали одинаково бедными; - доля обрабатываемых земель полностью стала государственной; - началась электрификация села; - ликвидирована первичная переработка сырья и продовольствия; - повсеместно появляются колхозы; - устаналивается административный контроль над крестьянством; - украина, дон, западная сибирь разоряются и там устанавливается голод; - производительность труда не растет; - сельское хозяйство в упадке.

5.колхозное крестьянство: до 90% зерновых районов – от кавказа до урала были превращены в колхозы, коих было 211,100. работа колхозов основывалась на – сдельщине, - введении оценки труда, - трудоднях, - распределении доходов относительно трудодней. колхозное крестьянство укрепляло коллективизацию.

1.  соціально-економічні та історичні умови  виникнення держави київська русь  та її соціокультурних засад.2.  хрещення русі і вплив християнства на подальший культурно-історичний розвиток слов’янських народів. 3.  культура київської русі  як синтез язичництва та візантійського впливу: глибокий гуманістичний зміст української культури, її значен­ня для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному саморозвитку та світовій цивілізації зумо­вили об'єктивне перетворення її на цілісну систему духовного світу українців. категорія "українська культура як цілісна система" по­рівняно нова. з початком демократичних перетворень у суспільно­му житті українського народу та з проголошенням державної не­залежності україни, наша національна культура почала поступово розглядатися й аналізуватися науковцями-культурологами як саме цілісна система, що найповніше виражає духовний світ українсько­го народу. та й сам український народ науковцями тепер розгля­дається як єдине соціально-етнічне ціле, яке виникло, сформувало­ся і розвивається в умовах суворої історичної об'єктивності, без штучного поділу його на "східняків" і "західняків", українців ма­терикової україни та українців діаспори (близького і далекого за­рубіжжя), українську "буржуазну" та українську "пролетарську" нації тощо.українська культура також поділяється ними за такими ж об'єк­тивними критеріями. проте, виходячи з історичних факторів, слід зазначити, що українська культура завжди розвивалася та функціо­нувала як єдине ціле, переборюючи на своєму шляху найрізнома­нітніші ідеологічні, політичні, класові, соціальні, конфесійні й тому подібні перепони.що ж ми сьогодні розуміємо під категорією "українська культура як цілісна система"? відпові на це питання, слід зазначити, що: по-перше, українську культуру сьогодні слід розглядати як єдине ціле, витворене в галузі матеріального і духовного виробництва генієм нашого народу як у материковій частині, так і за її межами, тобто в україні та в близькому й далекому зарубіжжі; по-друге, цілісна система культури включає в себе об'єктивну оцін­ку ідейно-протилежних течій і напрямів у ній. адже у створенні української культури, як і культури будь-якого іншого народу, бра­ли участь усі класи, усі соціальні верстви нашого суспільства.