Твiр на тему ,,сувора правда вiйни" за творами василя бикова , !

Чем дальше уходят от нас грозные сороковые годы, тем больше осознаём мы величие народного подвига. и тем больше – страшную цену победы. десятки миллионов убитых! «а сколько искалеченных, сколько изломанных жизней, сколько несостоявшихся счастий, сколько нерождённых детей, сколько мук материнских, отцовских, вдовьих, детских… страшна была плата за спасение отечества». всё меньше и меньше сегодня остаётся среди нас ветеранов войны, тех, кто встретил роковой рассвет 22 июня 1941 года

      мати. мама. матуся.

    скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найдобріша.

      у матері добрі і ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце, в якому  ніколи не  незгасне  любов, воно ніколи  не залишається  байдужим . ніхто так, як вона, не здатен відчути і зрозуміти зранену душу. її серце щемить, коли дитині погано, вона співпереживає з нею, уміє поспівчувати. уявляєте, який безмір любови в жінки, яка є матір’ю .   і скільки б вам не було  років: п’ять чи п’ятдесят,  нам завжди  потрібна мати, її ласка, її погляд, її очі    дітей  у далеких  життєвих мандрах, материнська  ласка  гріє  вас до  старості. чим більша любов  до матері, тим світліше  і радісніше  наше  життя.

    мама це  людина  перед  якою  ми будемо завжди в боргу,  будемо  цілувати їй руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть  із нами по життю, підтримують нас у годину радості  і печалі.

осиротів би людський світ  без матерів. бережіть їх,  ніколи не легковажте їхньою любов’ю.