Казка про префікс з та с для 3 класу

Жили у країні граматиці українські префікси. було їх дуже багато: роз-, без-, під-, над-, від-, між-, і були вони поважними, і пишалися собою, бо служили українській мові - одній з найчарівніших мов світу. шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися. але в кожній сім'ї бувають префікси з- і с-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. а коли кликали всіх до роботи, з- і с- створювали такий безлад у країні! уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось слова! хто перший добіг, той і став. так, кого хочеш, можна збити з пантелику! поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, особливо обурювалися префікси роз- і без-. "ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі! " але вмовляння не . і тоді префікси зібрали велику наукову раду. вони виступали з доповідями, і нарешті ухвалили правило: префікс с- пишеться перед буквами к, п, т, ф, x, префікс з- пишеться перед усіма іншими буквами. і все. з того часу префікси з-, с- і пишуться за такими правилами. бо правила є обов'язковими для виконання.

Б) називного відмінка;

Объяснение:

(Односкладні речення)

Головний член у номінативних реченнях виражений іменником у називному відмінку однини чи множини.