Придумай рассказ или сказку о своем любимце. что ты выделишь особенного в его характере? какие чувства передашь?

Упродовж багатьох століть люди намагалися відобразити природу на художньому полотні, фотографіях, у художніх творах. Багато видатних художників, музикантів, письменників, поетів написали безліч творів, в яких описували природу, закликаючи любити її, берегти, захищати від винищення.

Серед українських поетів найближчі мені М. Рильський, В. Сосюра, П. Тичина. Кожен з них по-своєму бачив і тонко відчував велич і красу рідного краю.

Читаючи поезії П. Тичини про природу, одразу відчуваєш, з якою любов'ю і теплотою вони написані.

Так у вірші "Де тополя росте" зображена прекрасна пора року — літо. На фоні голубого неба розкинулось безмежне житнє поле. Легенький вітерець поколихує золоте море хлібів. Здається, нахилиш колоски, притулиш їх до шоки і одразу відчуєш, як вони з кожною хвилиною наливаються, стають ще повнішими, ще тугішими. Від них так і віє здоровою, трудовою силою. Щоб передати слова подяки хліборобам, автор використовує уособлення "шумить жито, співа, заохочує жить, жито шепче мені".

Відчути гармонію у природі може тільки людина з чистою, ніжною, сповненою любові душею. Любов і повага до рідного краю, його краси поєднуються в душі люди ни і утворюють одне ціле — гармонію людини і природи. Саме про таке єднання йдеться у вірші П. Тичини "Гаї шумлять". Тут прекрасно виражені настрій автора, його почуття. Він слухає шум гаїв, милується хмарками, які біжать по блакитному небу, і душа поета підноситься до хмарок. Автор запитує: "Чого душі моїй так весело?" Відповідь однозначна. Він живе природою, тонко відчуває зміни в ній. Ось по мальовничому небу пливуть хмарки; нива хвилюється під вітром. Вона нагадує море, по якому біжать невеликі хвильки. Далі відчувається шум гаїв, тихий шепіт трав, слабкий подих вітру. Серце поета переповнене радістю, і він "когось все жде, співаючи..."

Дивіться також

Реферати про життя та творчість Павла Тичини

Розкрийте основні теми та мотиви лірики П. Тичини (та інші запитання)

Біографія Павла Тичини

Прагнення завжди рухатись вперед

Мілла Йовович: про особисту філософію та партнерство з Johnnie Walker

Бронхіт може ускладнювати застуду або грип

Чим слабший імунітет, тим вищі шанси…

Далі більш яскрава картина — захід сонця. Автор намалював її так зворушливо, що ми її чітко уявляємо. Над річкою край неба сонечко вже сідає, відбиваючи своє проміння у воді: "Мов золото — поколото".

П. Тичина уособлює гай і річку з людиною. Гай у вірші може мріяти, а річка — тремтіти. Ніжне тремтіння хвильок звучить, як музика. Відчуття поета передаються і нам, звичайним читачам. Мені здається, що П. Тичина — натура романтична, бо тільки така людина може створити такий шедевр.

Зовсім по-іншому звучить вірш М. Рильського "Перед грозою". У ньому — народна мудрість. Щоб передати наближення грози, автор використав народні прикмети: на траві роси немає; розтривоженим орилом; горобці в сипкому, ніби діти у ставку...

Ми одразу ж уявляємо хмари, які нагадують "чорних птиць і млисте пір'я", а блискавки, мов ті шаблі, танцюють свій танок. Використання автором звуків "г", "р" передає гуркіт грому:

Прокотився грім з розгоном,

Грають блискавок шаблі.

Я вважаю, що цей вірш — енциклопедія народних прикмет. М. Рильський своїм віршем вчить нас бути , вміти ігати за всім у природі. Прекрасний малюнок літнього вечора змальовано у наступному його вірші "Коні". Рожево-імлиста мла сповиває степ, голубить людські душі. Таким спокоєм віє від цього вірша, що аж хочеться весь світ обняти і закликати всіх: "Люди, бережіть цю красу!"

А от весняне пробудження природи яскраво змальовано у вірші В. Сосюри "Гей, рум'яні мої небокраї". Тільки найтонший лірик міг передати радісний настрій людини, пов'язаний з приходом весни. Весна у вірші уособлюється в образі молодої дівчини, що "сипле квіти з ясного чола".

Про весну нагадують журавлі, бо вони — перші провісники. Навіть наші далекі предки вважали, що весну приносять журавлики із золотими ключиками у дзьобі. Від цього радісно на душі, бо весна — це пробудження од сну, надія на краще.

Я вважаю, що вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри дуже музикальні, в них багато світла, тепла, яскравих барв. Тільки ті люди, які мають добру, лагідну душу, можуть написати такі вірші. їхні твори виховують у нас любов до краси природи, примушують задуматись над тим, що значить для нас природа. Від спілкування з прекрасним ми стаємо чистішими, духовно багатшими. Я впевнений, що саме такими творами можна виховати справжніх охоронців і любителів природи.

Объяснение:

надіюсь до /<3