Діалог на тему між двома однокласницями які відвідали музей

Після першого уроки однокласниці зустрілися в шкільному коридорі, хотіли поділитися своїми враженнями від їх поїздки у музей тараса шевченка. - привіт, ганусю, як справи? я дуже вражена нашою невеликою подорожжю. а ти? - спитала русява дівчинка, дивлячись своій подрузі у вічі. - привіт, софіє. в мене все чудово, після нашої поїздки я стала краще розуміти про те, що говорить наша вчителька з української літератури. авжеж, одна справа - уявляти, а зовсім інша - бачити своїми очима, - захоплено розповідала подружка софії, поки вони обидві ходили по коридору. - погоджуюсь з тим, що сприймати інформацію стало значно легше. та це тільки початок! я дуже зацікавилась цим письменником, його дитинствои та значенням його творів для нас, молодого покоління. - це дуже добре, що ти цим зацікавилась, знання ніколи не бувають зайвими. до того ж знання таких талановитих людей, що жили нашою країною та кохали її усім серцем. - може, сходимо у бібліотеку, щоб знайти більше матеріалу про тараса шевченка? - запрпонувала гануся. - звичайно сходимо! - погодилася дівчина. і вони, сміючись і жартуючи, побігли до шкільної бібліотеки.

Првіт! -привіт,марійко! -як тобі вчорашній похід до історичного музею? -мені дуже ,це було так захоплююче! а тобі? -так,ти права,мені теж дуже ,я дізналася стільки нового! -не дочекаюся коли ми підемо до музею природи,мені здається ,що це буде не менш цікаво. -так,пропоную відвідати його о 11: 00 у суботу,ти вільна у цей час? -так,звісно! зустрінемося біля мого будинку,добре? -добре,до зустрічи! -бувай!

Підсніжники -наче дзвіночки у росі дзеленчать вранці мов крижаний лід погане слово,яке заморозить теплу душу майже як і вчора мак,але його насіння з кожним днем висіюється на вітрі. як пір*їни летить бабине літо мов золоті сльози котиться пісня з маминих уст