Характеристика івана і джулії із альпійської

Альпійська » образ джулії джулія новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і іван, вона втікає з табору. письменник з любов’ю змальовує джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. завдяки образу джулії новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням. «альпійська » образ івана в центрі розповіді – звичайний рядовий боєць іван терешка. він родом з білорусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. в полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «за відвагу» і думав, що на більше не здатний. волею випадку іван опинився в полоні у німців. епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити батьківщині. не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “нельзя срывать злость на пленных, — з гіркотою думає іван, — плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. івана терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях бикова

Тихотворения в прозе» - последнее слово и. тургенева в . всего было написано 83 произведения, и, скорее всего, тургенев не думал их печатать. позднее, поддавшись на уговоры, он опубликовал к 1882 г. 50 стихотворений в журнале «вестник европы». все 83 стихотворения увидели свет только в 1931 г.произведения имеют два названия (оба даны тургеневым). первое – senilia (лат. «старческое»), второе «стихотворения в прозе». в одном из писем 1882 г. иван сергеевич так объясняет название: «собственно говоря, это не что иное, как последние вздохи (вежливо выражаясь) старика». он не рассчитывал на долгую жизнь своих стихотворений, но они полюбились читателю. стихотворения в прозе тургенева - глубоко личные произведения. в них высказалось самое сокровенное — то, что пережито, передумано и перечувствовано. первые читатели стихотворений сразу уловили «личное» в них и откликнулись. по сути, стихотворения в прозе - это взгляд человека на своё прошлое в конце пути. рассмотрим некоторые из произведений.