Напиши твір-розповідь у віртуальному музеї т.г. шевченка

      якось я та моя сім"я побували в києві. це місто дуже   гарне й  велике  .  ми  роздивлялися пам"ятки  ,  які тільки були в ньому.   йдучи по вулиці хрещатик я побачив вивізку : "музей тараса шевченка".  моя родина погодилася зі мною, відвідати його.зайшовши в це приміщення я відчув "запах книжки", цей запах був і в нашій бібліотеці.  ми там побачили багато збірок, автопортретів, портретів, картин з пейзажами україни. на стінах були прикріпленно багато листків з уривками віршів . тут були і "кобзар","катерина", "заповіт".найбільше   з картин мені сподобався "  автопортрет  т.г. шевченко", коли він вже в літах.на цій картині я побачив справжньго , суворого, випробованний життям тараса .він був одягнений у коричневий жекет, а під жекетом була вишиванка. обличчя було сумне, його брови були насупленні, очі дивилисяначебто прямо на мене, наче я щось зробив не по його волі. прочитавши "заповіт" я зрозумів, що він хотів від нас.  він благав, щоб ми стали вільними, щоб ми мали свою думку, щоб не мислили, як кріпаки, як невільникий й  чумаки. за  свое життятарас написав близько тисячі віршів, півтори тисячі картин ,в який він висловлював свою любов  до своєї країни, відстоював сій погляд на життя , йшов проти тих,хто заважав    його прагненнювідкрити очі нашій україні.       побувавши в музеї я зрозумів наскільки тарас шевченко любив рідну землю, хоч і був півжиття за кордоном,також побачив на картинах справжньго патріота батьківщини.

Потому что раньше книг было мало. даже у ивана грозного в библиотеке было не  больше 200 книг. а это была самая большая библиотека.