Где когда и для чего создан первый интернационал

интернационал – это социал – демократические рабочие партии, которые объединялись в товарищества рабочих. представители этих партий требовали обеспечить демократическое развитие государства и закрепить социальные гарантии для рабочих, требовали прописать права рабочих в законах.

1-ый интернационал возник 28 сентября 1864 года в лондоне. присутствовало не менее двух тысяч человек. здесь были рабочие из , франции, германии и других стран, революционеры-эмигранты, жившие в лондоне. участники митинга приняли решение создать международную рабочую организацию, названную вскоре международным товариществом рабочих.

2-ой интернационал был создан в 1889 году и продолжил традиции 1-го интернационала. этот интернационал еще называют рабочим или социалистическим. для постоянной связи между партиями-членами в 1900 году было учреждено международное социалистическое бюро, находившееся в брюсселе. принятые интернационалом решения не были обязательными для входящих в него партий.

известные течения в интернационале: анархизм, социал – демократическое течение (в 1-ом интернационале),  правое крыло, или открытые оппортунисты, центристы и левое крыло (во втором интернационале).

Проблема розвитку капіталізму в сільському господарстві була актуальною як у Пруссії, так і в США, проте підходи до вирішення цієї проблеми були значно різні.

У Пруссії капіталістичний розвиток сільського господарства проводився державою та залежав від її інтересів. Західні провінції країни, що були хліборобським районом, отримали значну підтримку від держави у вигляді кредитів та субсидій, що дало змогу відчутно підвищити продуктивність землеробства. Проте ця політика спричинила розкол між сільськими та городськими людьми, а також величезні соціальні розбіжності між землевласниками та найманими робітниками.

У США на початку ХІХ століття розвиток капіталізму у сільському господарстві відбувався шляхом вільного ринку, в основному без державної підтримки. Такий підхід сприяв ефективнішому використанню землі та розвитку конкуренції. Проте це також призвело до вироблення безхатьків та розподілу землі серед небагатьох багатих землевласників, що погли

Объяснение:

бачувалося у середині ХІХ століття, коли боляче пронизували американське суспільство.

Отже, можна сказати, що прусський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві був більш державно-орієнтованим та залежав від рішень держави, в той час як американський шлях заснований був на конкуренції на вільному ринку. Кожен з підходів мав свої переваги та недоліки і спричинив певні наслідки, які відображалися у подальшому розвитку господарства та суспільства.