Будь ласка, іть написати питання по біографії чарлза діккенса

7лютого 1812 — народився в лендпорте поблизу портсмута в сім’ї службовця фінансового іння морського відомства. з 1817 по 1823 родина діккенса проживала в місті четем, де чарльз почав відвідувати школу. ці роки він згодом називав найщасливішими у своєму житті. кінець безтурботному дитинству поклали фінансові неприємності, через які батько був посаджений в боргову в’язницю, а 11-річний чарльз змушений був кілька місяців відпрацювати на фабриці, що виробляла ваксу. 1824-1826 — роки навчання в приватній школі «академія веллінгтон-хаус». 1827 — вступив на місце молодшого клерка в адвокатську контору. у 1828 р — влаштувався вільним репортером в судову палату, а в 1832 г. — парламентським кореспондентом. у 1833 р в щомісячному журналі письменник надрукував свій перший нарис — «обід на поплар-вок», підписаний псевдонімом «боз». 1836 — опублікував перші розділи роману «посмертні записки піквікського клубу», що мали великий успіх у читачів. у тому ж році діккенс одружився з дочкою юриста і журналіста дж. хогарта кейт, з якою він створив велику багатодітну родину (в них було 10 дітей), але так і не випробував подружнього щастя, вони розлучилися 1868. 1837-1841 рр. — виходять в світ знамениті романи ч. діккенса: «пригоди олівера твіста» (1839), «життя і пригоди ніколаса нікльбі» (1839), «лавка старожитностей» (1840) і ін. у 1842 р письменник здійснив подорож в сша, під час якої пережив глибоке розчарування в американській демократії та американському способі життя. ці враження знайшли відображення у романі «мартін чезлвит» (1844). потім з’явився цикл «різдвяні повісті» (1848), романи «домбі і син» (1848), «життя девіда копперфілда, розказане ним самим» (1850). в 1850-ті рр. — були написані романи «холодний дім» (1853), «важкі часи» (1854) і «крихітка дорріт» (1857). деякий час діккенс працював редактором журналу «є читання», в якому друкував власні твори. після конфлікту з видавцями він заснував аналогічний журнал «круглий рік». з 1858 письменник виступав з публічними читаннями своїх творів. ці читання стали легендарним явищем європейського культурного життя. 1860-і рр. — працював над романами «великі сподівання» (1861), «наш спільний друг» (1865), «таємниця едвіда друда» (1870, незакінчений). 9 червня 1870 — помер внаслідок інсульту. 

74-11=63, 63+5=68, 68-11=57, 57+5=62. 62-11=51, 51+5=56, 56-11=45, 45+5=50, 50-11=39, 39+5=44