Твір про україну з 5 іменниками і 5 власними назвами

Янародилась та живу в україні, це моя батьківщина, мій улюблений куточок землі. я дуже люблю мальовничу українську природу. безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. в усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. хоч, я впевнена, на землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. і я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі. київ,одеса,харків,львів,полтава-казкові куточки нашої батьківщини.взагалі,кожне місто в україні чудове,найгарніше.усі ми на землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. ми маємо поважати одне одного. я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

Невблаганний, не густо, не в'янучий, не краще, неврожай, нежить, немічний, незнаний, не забутий усіма вчинок, немовби, не йти, не досушити, незважаючи на, нездужати, непривітний, недалеко, неспроста, не доречно, неабиякий, не білений, недоліт, не дорого, не дешево, недовиконати, неохота, не мій, не дев'ятий, не раз, не досить, не спритний, неістотно, не з'ясоване досі питання, не там, не переконливий, ніде незнаний, неактивний.